А. Ф. Прокопчук.

 

“Днів віку нашого - сімдесят літ, а як при силі - вісімдесят...” Так визначено у Святому Письмі межу нашого земного буття. А дожити до ста років при ясному розумі і добрій пам’яті – це знак особливої Божої благодаті, якої удостоюються одиниці.
Такої ласки від Всевишнього сподобилася і жителька с. Півче Анастасія Федорівна Прокопчук, яка зустріла свою соту весну.
Народилася вона 14 травня 1912 року у багатодітній сім’ї. Нелегкою була її доля. Дитинство припало на грізні роки громадянської війни. Тяжку працю на землі пізнала змалку. Про навчання годі було й думати – закінчила лише один клас польської школи. Згодом зустріла свою долю, вийшла заміж, народила сина. У 1939 році, коли на Західну Україну прийшла радянська влада, всіх селян загнали у колгоспи. Не уникла цього і Анастасія Федорівна.

У цьому переконався кожен, хто завітав до цього навчального закладу на виставку-ярмарок декоративно-прикладного мистецтва. Захід відбувся в рамках предметного тижня образотворчого мистецтва і музики, координатором проведення якого виступила вчитель малювання Світлана Петрівна Юшко.
Насичена, оформлена у народному стилі виставкова експозиція містила роботи, виконані у різноманітних техніках - бісероплетіння, аплікації, декоративного розпису у Петриківському стилі та ін. Увагу відвідувачів привертали вироби з бісеру – картини, прикраси, сувеніри, виготовлені ученицями Олесею Панасюк, Іванною Сушко, Іванною Тимощук, Дариною Мельник і вчителем української мови Наталією Миколаївною Новачук. Сподобались усім представлені учасниками шкільного гуртка “Юний художник” картини-аплікації з соломки. Яскравими барвами, ретельністю і складністю виконання вражали зразки декоративного розпису, створені Русланою Сірик (див. фото внизу).

...

5 грудня в Україні відзначається день працівників статистики. Саме у цій відповідальній сфері майже 35 років трудилася ветеран праці Галина Миколаївна Стецюк, яка нині вже понад десяток літ перебуває на заслуженому відпочинку. Проте її й досі поєднують з колективом відділу статистики в районі дружні стосунки. Колеги постійно їй телефонують, цікавляться життям-буттям, вітають зі святами. Вони ж і порадили мені написати про цю скромну жінку.

Зустрічала мене Галина Миколаївна у своїй оселі радо і доброзичливо. Щиро посміхаючись, раз по раз повторювала: «Та що про мене писати, я звичайна, проста, нічим особливим не відзначаюсь». Проте, поспілкувавшись з нею, я переконалася, наскільки вона душевно багата, щира, з відкритим і добрим серцем людина, гарна оповідачка, полум’яна патріотка України, а ще - вправна господиня, турботлива мама й бабуся, дбайлива дружина, надійна помічниця й порадниця свого чоловіка.

Предметні тижні проводяться з метою підвищення учнівського інтересу до оволодіння навчальними дисциплінами. Тож, продумуючи заходи для Тижня англійської мови у своїй школі, прагнула, аби під час нього усі учасники отримали змогу проявити себе. Приємно вразило, що бажання стати ними виявили всі школярі, включаючи початкову ланку.
Учні 5-6 класів змагались в «Інтелект-шоу», 2-4 класів — у конкурсі малюнка. Усний журнал «Все про час» підготували восьми- і дев'ятикласники. Учні 7-9 класів організували виставку «Англійська навколо нас». Дівчатка з цих класів демонстрували свої знання, здібності і таланти під час конкурсу «Міс англійська мова». Перемогла у ньому учениця 8 класу Юлія Швидка.
Протягом Тижня у школі вирувало активне, радісне життя, байдужих не було. Школярі глибше доторкнулись до звичаїв і традицій країни, мову якої вивчають.
Надія ЛІЩУК,
вчитель англійської мови
Новомощаницької
ЗОШ І-ІІ ст.

Весна… Оживає природа від зимової сплячки. Не знайдеш людини, яка байдужа до краси і принад весняного лісу, парку чи скверу. Ніжна зелень заполонила галявини, узбіччя доріг, просіки, алеї. Правда, цьогоріч спізнилася весна. Лише після кількох дощів зазеленіла трава. Дерева поки що дрімають. Чекають тепла. Але вже з’являються бруньки на абрикосах, вишнях і кущах смородини.
Не чекаючи вказівок, жителі нашого міста уже взялися за прибирання територій, впорядкування скверів, алей, газонів і квітників. Наприклад, працівники Рівненської філії “Приватбанку”, що у Здолбунові, минулої суботи вийшли прибирати територію гідропарку. І хоча завдавав ряд незручностей дощ, це не злякало банківських працівників. Вони все-таки виконали певний обсяг робіт.
Часто прибирають міський парк учні загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 м. Здолбунова. Кілька днів тому хлопці-старшокласники теж провели трудовий “десант” з наведення ладу у цій місцині (див. фото).
Євген ШИЛАН.
Фото автора.

 

15 червня цього року о 19.30 в с. Дермань-І по вул. Шевченка, 14 сталася пожежа. Загорівся дерев’яний, критий шифером будинок з прибудованою до нього дерев’яною дровітнею, власником яких є пенсіонер В. М. Мартинюк.
В результаті дровітня згоріла повністю, житлова частина будинку також, вціліли тільки несучі стіни (див. фото).
Причиною пожежі стало коротке замикання в електромережі, що виникло через необережінсть власника будівель. Він увімкнув електроплитку і поставив гріти воду, а сам у цей час пішов до магазину по цигарки. Коли повернувся, то побачив, що будинок палає.
Громадяни! Не залишайте без нагляду увімкнені в мережу електроприлади. Пам'ятайте, байдужість може призвести до великого горя.

Ярослав СТРІЛЕЦЬКИЙ,
 інспектор Здолбунівського 
РВ УДІТБ, лейтенант служби 
цивільного захисту.

Минулого тижня на базі районної санепідемстанції відбулося виїзне засідання лабораторної ради бактеріологічної секції та семінар з лікарями-бактеріологами санепідзакладів та лікувальних установ Рівненщини. Захід проходив під головуванням заступника головного державного санітарного лікаря області Романа Валерійовича Сафонова та головного позаштатного бактеріолога обласного управління охорони здоров’я Людмили Яківни Загородньої.
Розпочався семінар із бесіди в кабінеті головного державного санітарного лікаря Здолбунівського району. Василь Андрійович Литвин розповів колегам про діяльність очолюваного ним закладу, перспективи його роботи і проблеми, які доводиться вирішувати. Гості також ознайомилися з матеріальною базою санепідемстанції, зокрема бактеріологічної лабораторії.

Танцюй, прекрасна балерино!
І сяй на сцені, мов перлина.
Злітай у сині небеса,
Хай світиться твоя краса!..

Якщо на світі і є мистецтво, здатне підкорити всі без винятку людські серця, проникнути у глиб душі і цілком захопити думки глядача, то це саме класичний танець - балет.
Шість років тому балет увійшов у життя моєї донечки, ніжної та тендітної дівчинки, посівши чинне місце й у моєму хаотичному житті. Все сталося випадково: на гурток бальних танців Здолбунівського районного центру творчості дітей та юнацтва записалися самі дівчатка. Було їх близько двадцяти. Керівник гуртка довго роздумувала над тим, що ж їй робити з цими дітьми. Адже їм потрібні партнери, а дівчатка ж так хочуть танцювати. Врешті-решт знайшла вихід - організувала гурток класичного танцю «Ритм-класік». Тоді ще не знала, що невдовзі саме ці дівчатка, такі різні за характерами й звичками, стануть її улюбленицями. Саме за цих учениць вона найбільше вболіватиме під час виступів на фестивалях, конкурсах та звітних концертах, саме їхні костюми власноруч оздоблюватиме вдома вечорами. З ними організовуватиме чаювання у свій вільний час, їздитиме на екскурсії та відпочинок. Не знали тоді і ми, батьки, що на шість років у наше життя, крім танцювальних па на кухні під назвою «пассе» та «арабеск», увійдуть білі балетки та колготки, шпильки, невидимки та трико...

...

 

 

25 лютого у районному будинку культури відбувся творчий вечір з нагоди 35-річчя зразкової дитячої капели бандуристів “Джерельце” Здолбунівської музичної школи.
У кобзарській спільноті не лише Рівненщини, а й України цей колектив вирізняють насиченість репертуару, самобутність, яскравість і високий рівень виконавської майстерності. Участь у капелі дала старт для творчого зростання багатьох відомих бандуристів, талановитих викладачів музичного мистецтва. Любов до бандури, цього неповторного, здатного своїм звучанням передати найтонші людські емоції і почуття, іструмента, що по праву вважають символом української вільнолюбивої душі, назавжди лишилась у серці кожного з чотирьохсот капелян різних років. Тож і ювілейне свято вдалося надзвичайно теплим, багатим на іменитих гостей і вдячних слухачів, добрі слова і побажання, подарунки і заслужені відзнаки.

 

Ювілей творчого колективу - це завжди певний рубіж, нагода підбити підсумки зробленого, ще раз з шаною згадати імена людей, завдяки яким вдалося досягти певних висот. Перегорнули сторінки історії “Джерельця” й присутні на ювілейному вечорі. Спершу, переглядаючи у фойє БК прекрасно оформлену виставку світлин і матеріалів, яку підготувала викладач музичної школи Людмила Хрусь, а згодом, слухаючи ведучу програми Наталію Варбанець.

У місті Скадовськ відбувся ІХ дитячий фестиваль бандуристів “Таврійські зустрічі”. Урочисте відкриття творчого заходу проходило на центральній площі міста. Понад 160 юних бандуристів дарували гостям благословенного курортного краю незабутні українські народні пісні та чарівні музичні композиції.
У фестивалі брали участь 16 дитячих колективів з Києва, Львова, Харкова, Житомира, Херсона та Здолбунова. Наше місто на “Таврійських зустрічах” презентували кобзарі Здолбунівської музичної школи, а саме: дует бандуристів “Барви” (керівник - старший викладач Валентина Крищук) та ансамбль бандуристів “Джерельце” (викладач - Ольга Антонюк). З бурхливими оплесками і щирими, привітними усмішками зустрічали наших земляків глядачі та учасники.

Вітчизняний ринок фінансових послуг, 80-90% якого займають банки, завжди відзначався надвисоким ступенем конкуренції: основним завданням було нарощування частки ринку, розширення мережі установ і збільшення кількості клієнтів. При цьому належна увага не завжди приділялася економічній доцільності таких перегонів, оскільки розмір банку та його клієнтська база визначали ціну, за яку його були готові купити іноземні фінансові групи, що одна перед одною бігли на український ринок за високою маржею. Саме таким чином Україна фактично стала складовою тієї фінансової «бульбашки», яка надувалася у світовій економіці. Тільки засобами на вітчизняному ринку були не складні фінансові інструменти, а звичайнісінькі споживчі кредити, що їх деякі банки надавали без необхідної оцінки ризиків. Саме відсутність зваженого ризик-менеджменту і стала причиною подальших невиплат по кредитах і зростання проблемної заборгованості, яка по банківській системі наразі досягає 9,4%, а неофіційно - всі 30%, а у десяких банків - і 40% кредитного портфеля.

Уже кілька днів Наталя почувалася роздратованою. Її внутрішню рівновагу весь час порушувала загальна істерія навколо наївних традицій дня святого Валентина. Тому й вирішила: завтра, 14-го, увесь день сидітиме вдома, у жодному разі нікуди не виходитиме. Але вранці спорожнілий холодильник категорично змінив цей задум.
Дорогою до магазину Наталя раптом збагнула, що порожній і її гаманець. Тож спочатку довелося прямувати до банкомата.
Чергове розчарування спіткало дівчину біля автомата з грішми. Довжелезна черга остаточно зіпсувала настрій. Це ж скільки чекати треба… Роззирнувшись, Наталя раптом помітила за рогом сусіднього будинку ще один банкомат потрібного їй банку, і там, на диво не було жодного відвідувача.

Під час вручення паспортів.

Здолбунів. Площа Базарна. Яскраві вишиванки й синьо-жовті стрічки на грудях присутніх. Усі вони з гордістю спостерігають, як неспішно лине флагштоком вгору наш синьо-жовтий прапор. Лунає гімн, а з неба ллє рясний дощ. Він вщухне лише за півгодини. І тоді учасники свята нарешті матимуть змогу зробити пам’ятні світлини у вишиванках.

Двадцять третього серпня, у День Державного Прапора України, очільники району та міста традиційно вітали усіх з цим державним святом. Злива, яка розпочалася чи не водночас з урочистими заходами, не завадила учаснику бойових дій, воїну 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Віталію Демчишину з с. Ільпінь урочисто підняти прапор. Як і торік, на верхівку флагштока у ті хвилини сів птах, знову символізуючи надію на омріяний нами мир.

Організовувати виставку квітів та ікебан для Здолбунівського вищого професійного училища залізничного транспорту - уже традиція. Цьогоріч захід цей було присвячено патріотичній темі «Єдина Україна».

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за їх виховання, навчання та розвиток. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право й зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці згідно із законом України від 26 квітня 2001 року “Про охорону дитинства”.

Законодавство України захищає інтереси маленьких громадян, у тому числі й у сфері реєстрації їхнього місця проживання. Зважаючи на реалії сьогодення, в одній квартирі, на правах співвласників, часто проживають кілька поколінь родичів. Коли ж мова заходить про реєстрацію наймолодших членів сім’ї, мешканці квартири не завжди охоче на це погоджуються. Тому для того, щоб батькам зареєструвати до себе неповнолітню дитину, дозвіл інших власників житла не потрібний.

Спільне звернення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерства освіти і науки України

Як свідчить статистика, кількість випадків дитячого травматизму минулого року в порівнянні з 2007 р. збільшилась на 18. В нашій країні нещасні випадки щодня призводять до загибелі 4 дітей, щотижня - цілого класу школярів, щороку - майже двох тисяч юних громадян.

Нещодавно у Здолбунівській РДА відбулася нарада, присвячена питанню фінансування у 2017 році дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів району. Присутні на засіданні представники РДА, районної ради та освітяни розглядали актуальні питання освітньої галузі та висловлювали досить цікаві пропозиції щодо шляхів їх вирішення.
Учасники наради обговорили завершення ремонтних робіт та відкриття у 2016 році додаткової групи в ДНЗ № 5 «Усмішка» м. Здолбунів, а також вели мову про передбачення коштів на проведення капітального ремонту з подальшим відкриттям у 2017 році додаткової групи у ДНЗ № 2 «Дзвіночок» м. Здолбунів. Порушили вони й питання щодо покращення матеріально-технічної бази закладів освіти району. Перший заступник голови райдержадміністрації Леонід Власюк запропонував під час розрахунку кош­тів на фінансування навчальних закладів району зважати не лише на кількість учнів, які там навчаються, а й на площу самих закладів.

Під час концерту.

Нещодавно у Здолбунівському професійному ліцеї залізничного транспорту відбулися загальні батьківські збори. Вони проводились у стінах будинку культури ВАТ “Волинь-Цемент”.
Перед присутніми виступили директор ліцею Р. І. Шевчук, його заступники
М. В. Павлюк та Н. А. Поліщук, старший майстер з виробничого навчання М. Ю. Ковальчук. Вони проаналізували навчально-виховний процес, виробничу діяльність учнівського колективу в закладі за 2009-ий та два місяці нинішнього року.

Місцеві підприємці цього тижня намагалися знайти спільну мову з представниками ПАТ «Рівнеобл­енерго». На запрошення Здолбунівської РДА на зустріч прибули заступник комерційного директора підприємства «Рівнеобленерго» Сергій Безсмертний, помічник голови правління Андрій Пермяков, а також голова Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Віктор Боденчук.
Стурбованість представників малого бізнесу стосується, на їхнє переконання, невмотивованих вимог з боку ПАТ «Рівнеобленерго». У цьому місяці підприємців шокували попередження про припинення подачі електроенергії у разі несплати ними авансових платежів, причому, значно більших, аніж це було досі. При цьому у рахунках обсяги лімітів на зимові місяці зазначені набагато вищі, ніж раніше.

 

 

Продовжуючи розпочату торік традицію, Свято-Казанська парафія міста минулої неділі організувала біля Свято-Тетянинського храму церковно-народне свято православної Масляної. Зібралося багато люду, аби разом у веселощах провести останній день перед початком Великого посту.
Привітати паству зі святом до Здолбунова прибув адхієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій. У своїй проповіді він розповів про значення, труднощі й радощі спасительного Великого посту, благословив усіх провести його у молитві і покаянні, у тілесному і духовному аскетизмі, аби гідно зустріти свято Воскресіння Христового.

 


На імпровізованій сцені відбувся концерт, в ході якого виступили церковний хор Свято-Казанської парафії, аматорський хор центральної районної лікарні, вокальний дівочий гурт БК ПАТ “Волинь-Цемент” “Ремікс”, зразковий фольклорний ансамбль “Любисток” Здовбицького СБК, жіночий вокальний гурт “Мальви” Копитківської ЗОШ І-ІІІ ст., солісти Єлизавета Вербицька, Юлія Семенюк, Наталія Варбанець, Леонід Самардак, Ірина Мельник.

Покладання квітів до пам’ятника визволителям України.

28 жовтня ми відзначили радісне і хвилююче свято. 66 років тому завершилося вигнання німецько-фашистських загарбників з української землі. Військами 18-ї армії і 17-го окремого стрілецького корпусу при вирішальному сприянні 2-го Українського фронту було забезпечено успішний підсумок всієї Східно-Карпатської операції, яка і завершила визволення від кованого чобота загарбника Закарпаття і всієї України.
Тепер неоднозначно сприймаються складні перипетії Великої Вітчизняної війни, особливо прихід радянських військ на українську землю. Але ми повинні пам’ятати ті сторінки історії, робити з цього правильний висновок. Говорячи про 66-у річницю визволення України від нацистських загарбників, варто зазначити, що через економічні негаразди часто-густо забуваємо про тих, хто кував перемогу над ворогом, примітивно мислимо і розцінюємо героїчне минуле нашої держави, краю.

...

6 грудня — День Збройних Сил України

6 грудня - чергова річниця Збройних Сил України. Але це не тільки свято, але й щоразу новий етап для підбиття підсумків та окреслення перспектив. Сьогодні ми будуємо сучасну армію, яка була б здатна адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні виклики, гарантуючи суспільству спокій та впевненість.
Керівництво Міністерства оборони поступово та планомірно здійснює модернізацію Збройних Сил України. Однак, говорячи про наші досягнення та перспективи, ми не можемо оминути й проблеми. Найбільш відчутною з них є систематичне та катастрофічне недофінансування заходів Державної програми розвитку ЗСУ, яке ставить під сумнів можливість України зберегти свій суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість власними силами.

На черговій сесії районної ради обговорювали оптимізацію медичної галузі Здолбунівщини

Під час сесійного засідання.

 

Реалії нині такі, що жодне сесійне засідання райради не обходиться без «позапланових» обговорень. От і під час п’ятдесят третьої сесії Здолбунівської районної ради шостого скликання до розгляду питань порядку денного депутати взялися лише через годину після початку засідання. Цього разу головними в обговоренні постали проблеми медичної галузі району. На сесію завітали розгублені працівники залізничної лікарні, які досі не можуть зрозуміти, скорочуватимуть їх, чи ні.

Радяться представники колективу залізничної лікарні.


- Лікарню знищують, працівників скорочують, що ж це таке робиться? - бідкалися люди. Вкотре пояснювати ситуацію взявся голова Здолбунівської райдержадміністрації.
- Про процес передачі залізничної лікарні йдеться ще з лютого 2015 року, але триває він досі, - зазначив Сергій Кондрачук. - У червні під час всеукраїнської селекторної наради міністр інфраструктури повідомив, що, виявляється, місцеві ради прийняли «не зовсім правильні рішення». Учасники цієї наради (а йшлося про 75 залізничних лікарень) такою постановкою питання були шоковані. Тобто воно фактично «завис­ло в повітрі». Коли ж ми намагаємося його порушувати, нам відповідають: «А хто ви такі?». Мовляв, існує цілісний комплекс ДЗ «Відділкова лікарня ст. Рівне ДТГО «Львівська Залізниця». Тобто процес передачі має відбутися між Мінінфраструктури та Рівненською міською владою. Сьогодні на сесії ми виділяємо з медичної субвенції 295 тисяч на фінансування заробітної плати працівникам - заклад повинен функціонувати.

На фото: під час зустрічі з Ю. БРЖЕЧКОМ.

Юрій Ростиславович Бржечко - місцевий поет та бард, який не уявляє свого життя без Слова. Він - багатогранна особистість і, як справжній митець, живе за визначенням видатної Ліни Костенко: “Митцю не треба нагород - його судьба нагородила...”.
Митець за покликанням, Юрій Ростиславович ось уже 20 років є керівником літературної студії «Зорецвіт» Здолбунівського районного центру творчості дітей та юнацтва, працює з обдарованою молоддю.
У рамках діяльності літературно-мистецької вітальні «В світі прекрасного» Здолбунівської центральної районної бібліотеки відбулася зустріч користувачів книгозбірні з Юрієм Бржечком та його родиною.
Присутнім було цікаво переглянути підготовлену працівниками бібліотеки презентацію про творчі надбання поета. Для самого ж Юрія Ростиславовича ця презентація, як і привітання з ювілеєм, котрий він нещодавно відзначив, стала приємним сюрпризом.

ЗДОЛБУНІВСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ
АДРЕСА: МІСТО ЗДОЛБУНІВ, ВУЛИЦЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
(КОЛИШНЯ ПУШКІНА), 44, 1 ПОВЕРХ

ТЕЛ. (03652) 2-08-08.

Учасники заходів “Єдиного дня електробезпеки”.

Учасники заходів “Єдиного дня електробезпеки”.

Двадцять другого травня, напередодні літніх канікул, у Дерманському НВК було проведено профілактичні заходи з нагоди «Єдиного дня електробезпеки». В усіх класах загальноосвітнього навчального закладу відбулися виховні години, інструктажі, бесіди, конкурси плакатів, вікторини з питань безпечної поведінки з електрострумом. Також учні перевірили свої знання про небезпеку дії електричного струму і пригадали правила безпечної поведінки у побуті.

За даними Міжнародної агенції з атомної енергетики (МАГАТЕ), нині у понад 30 країнах світу експлуатується більше 400 ядерних енергоблоків. П’ятнадцять із них працюють на чотирьох українських АЕС. Ці потужності генерують майже 50% електроенергії в нашій державі.
Хмельницька АЕС у складі двох енергоблоків типу ВВР-1000 щодня виробляє 48 млн. кВтгод електроенергії. З початку експлуатації станція випродукувала вже близько 200 млрд. кВтгод електроенергії.
Колектив атомників, у якому близько 5000 тисяч працівників, успішно трудиться над виконанням поставлених перед ним виробничих завдань, живе насиченим різноманітними подіями життям, постійно дбає про підвищення кваліфікації своїх кадрів, модернізацію обладнання АЕС і вдосконалення процесу її роботи, проводить відкриту інформаційну політику.
Для станційників завжди були і нині лишаються пріоритетними питання підвищення безпеки експлуатації АЕС. Різноаспектна робота колективу атомної електростанції над її забезпеченням і стала темою зустрічі провідних фахівців ВП «ХАЕС» та енергетичної галузі з журналістами, що відбулась 21 липня.

З працівниками ЗМІ спілкується К. Р. Щербінін. 

«Потрібно аналізувати й зовсім неймовірні події і бути готовими оперативно зреагуати на них...»
Адже лише так можна буде забезпечити безпеку населення, яке проживає поруч АЕС, та навколишнього середовища, зауважив, спілкуючись із працівниками ЗМІ, заступник головного інженера ВП «ХАЕС» з ядерної і радіаційної безпеки Костянтин Рудольфович Щербінін. За його словами, після аварії на АЕС Фукусіма-1 значимі аналітики ядерної енергетики світу дійшли висновку, що варто переглянути підходи та вимоги до аналізування безпеки експлуатації АЕС та ядерних об’єктів взагалі. Тому, хоч одразу після аварії в Японії на всіх АЕС, в тому числі в Україні, і було проведено зініційовані Всесвітньою асоціацією операторів АЕС (ВАО АЕС) перевірки аварійної готовності, згодом міжнародними організаціями у співпраці з національними регулюючими органами різних країн було розроблено додаткові вимоги до аналізу безпеки експлуатації атомних станцій, які отримали назву стрес-тести.

Залізничний транспорт - одна із важливих галузей господарства в країні, що забезпечує необхідні умови для функціонування інших галузей економіки, забезпечує своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення та суспільного виробництва в перевезеннях і є часткою загальнодержавної власності.
Підприємства транспорту несуть відповідальність за збереження вантажів, що перевозяться залізницею, безпеку життя і здоров’я громадян. Свій вагомий внесок в безпеку руху поїздів вносять залізничники м. Здолбунів.

Безпека праці має бути найвищим пріоритетом у діяльності кожного підприємства, установи чи організації, а профілактика нещасних випадків - її ключовим моментом.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Здолбунівському районі вже п’ятнадцять років поспіль здійснює профілактичні заходи в ме­жах своєї компетенції. За останні роки на Здолбунівщині значно знизився рівень виробничого травматизму. Так, протягом 2013 року в районі сталося 7 нещасних випадків, у 2014 році - 3, а за 8 місяців 2015 року - 1 такий випадок.

(нещасні випадки та їх попередження)
Порушення правил безпечного користування газом призводить до нещасних випадків. Найбільша їх кількість трапляється при кори­стуванні несправними газовими колонками і димоходами.
Потрібно знати:
користування газовими колонка­ми, газифікованими опалюваль­ними печами та іншими прилада­ми при відсутності тяги суворо за­бороняється;
перед вмиканням газових при­ладів перевіряйте тягу;
категорично забороняється пере­несення та самостійний ремонт га­зового обладнання у приміщеннях;
під час бурі та сильного вітру без перевірки тяги в димоходах не ко­ристуйтеся газовими приладами;
не залишайте без нагляду газові прилади увімкненими навіть на короткий час;
відчувши запах газу, перекрийте кран газопроводу, не вмикайте світла, електроприладів.
У всіх випадках негайно дзвоніть по телефону "04". Будьте завжди уважні при кори­стуванні газом - у цьому запорука безпеки.
Ігор Іванов,
Заступник начальника Здолбунівського РВ
ГУ МНС України в Рівненській області

У сучасних несприятливих екологічних і природно-кліматичних умовах отримання хорошого врожаю неможливе без застосування хімічних засобів захисту рослин від хвороб, шкідників та бур’янів. Але, щоб робота із цими речовинами була безпечною і не нашкодила вашому здоров’ю, необхідно дотримуватись наступних правил персональної безпеки при застосуванні пестицидів:

Стаття 43 Конституції України закріплює та гарантує, що «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці».

Нині туберкульоз хвороба не лише ув’язнених, алкоголіків і бомжів. І не лише бідних. Заразитися ним може будь-хто, адже інфекція передається як грип.
Як уберегтися від цієї біди, і чи можна це зробити у нашому сьогоднішньому непрогнозованому житті? Про це і не тільки читайте в інтерв’ю заслуженого лікаря України, районного фтизіатра Н. І. КЛИМОВИЧ.

24 травня - День слов’янської писемності і культури

 

Слов’янські народи отримали свою азбуку ще в ІХ ст. Равноапостольні брати Кирило і Мефодій не тільки подарували нам писемність, а й прилучили слов’янські народи до великої світової культури. Відтоді старослов’янська мова - прамова всіх сучасних слов’янських мов. З цього часу починається бурхливий розвиток старослов’янської писемності і культури, тісно поєднаних з християнськими традиціями.

 Вчитель Здолбунівської гімназії Н. Б. ПАВЛОВСЬКА
та учениця 6 класу Марта ШМЕНДЕЛЬ.

В українського народу є багато національних символів. Та найповніше, найяскравіше виражає українську сутність, ідентифікує нас як етнос у світовій спільноті наша мова.
Солов’їна, калинова, барвінкова… Яких тільки епітетів не застосовують поети, прозаїки та й просто закохані в рідне слово люди, аби передати красу, велич, багатство нашого національного надбання.
Проте, як свідчить дійсність, у ряді випадків українська мова сьогодні потребує не просто підтримки, а серйозного захисту з боку держави. І проблема не лише в тому, що у нас мізерними тиражами видаються україномовні книжки, що значно знизилася мовна культура наших літераторів, що держслужбовці, посадові особи послуговуються у своїй роботі недержавною мовою, а в кричущій неповазі до українського слова, його цілеспрямованій дискримінації, про що час від часу повідомляють центральні засоби масової інформації. Виявляється, таке можливо в демократичній правовій державі, яка прагне до європейської інтеграції!

Вокзал вирував своїм життям... Катерина підійшла до кіоска і купила кілька періодичних видань. Очікуючи потяга, вирішили почитати. Навпроти неї стояв хлопчина, який тримав у руках поліетиленовий пакет. Худенький, благенько вдягнутий і по-дорослому серйозний. Вона не втрималася і заговорила до малого. Потроху й випитала, що хлопчина живе з бабусею та меншою сестричкою. Тато покинув їх, а мама десь пропала. Кажуть, що була наркоманкою. Жити їм складно, але викручуються. Оце купив олії, як просила бабуся, і шматочок свинячої голови, то тепер у них буде смачний борщ. Скоро хлопчик попрощався. А Катерина ще довго дивилася йому вслід. Біль від цієї розмови не залишив душу навіть коли прийшла додому, не могла забути цю знедолену дитину.
Вона й досі пам’ятає того хлопчика. Їй дуже хочеться знати, як склалася його доля. Але де ж його знайдеш, того маленького, з дорослим поглядом незнайомця з її студентських літ? І хто знає, чому вона й досі пам‘ятає ту зустріч, яка, можливо, й визначила її подальший життєвий шлях. Бо Катерина Іванівна Голуб уже впродовж багатьох років працює старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції. З-поміж інших її службових обов’ язків - стягнення аліментів з батьків, які покинули напризволяще своїх дітей. Багато справ пройшло через руки К. І. Голуб, чимало доль сколихнули її серце. Вона не тільки оперативно реагувала і стягувала аліменти з непутящих чоловіків, жінки яких залишались наодинці із своїми болями і тривогами, але їй вдавалося й помирити ворогуючі сторони. Варто згадати ще одну історію. Чоловік залишив дружину із двома малолітніми дітьми, а сам подався десь на заробітки. Десять років його розшукували. Десять років він не сплачував аліменти.

Народний аматорський фольклорний колектив 
“Здовбицькі молодички” відзначив своє 30-річчя

Здовбиця… Старовинне українське село, в якому живуть щирі, добрі, працьовиті люди. Здавна воно славиться своїми народними традиціями. У кожній оселі тут завжди лунала українська пісня. І це недарма, адже пісня - це серце народу, його душа, його крила.
Щире бажання співати, відроджувати давно забуті українські звичаї та обряди, дарувати односельцям радість своїм мистецтвом об’єднало у 1981 році небайдужих до народної пісні жительок села у творчий колектив з яскравою назвою “Здовбицькі молодички”, який ось уже 30 років діє при Здовбицькому будинку культури.

Емілія Федорівна ДРОБОТ

 

Кожна жінка почувається щасливою, коли усвідомлює, що вона красива, кохана, а, головне, здорова, коли їй вдалося виконати призначену Всевишнім функцію і пізнати радість стати мамою.
Воістину Берегинею материства і жіночого здоров’я на Здолбунівщині уже впродовж багатьох років є Емілія Федорівна ДРОБОТ, завідуюча акушерсько-гінекологічним відділенням Здолбунівської центральної районної лікарні. Адже, якщо спробувати порахувати тих, кому вона допомогла з’явитися на світ, при вагітності, або врятувала їм життя за чотири десятиліття роботи у медичній сфері, то зрозумієш, що це дуже багато людей...

 

Інтелігентність, чуйність і доброзичливість, щирість і доброта - всі ці риси сповна присутні у вдачі Емілії Федорівни. А ще їй притаманні гостре почуття гумору і оптимізм, без яких, мабуть, важко було б витримати всі складнощі обраної нею професії. Вона - яскрава особистість і цікавий співрозмовник, гарна і мудра жінка. От тільки про себе розповідати не любить, а про роботу свою, якою й справді живе, - залюбки.
- Знаєте, у нас радість, буквально на днях наша лікарня, і наше відділення зокрема, отримали звання “Заклад, доброзичливий до дитини”. Комісія з Міністерства охорони здоров’я України високо оцінила фаховість нашого колективу, умови, що створені у відділенні для пацієнтів, і те, які прогресивні медичні технології застосовуємо на практиці, - розповіла у перші ж хвилини нашої зустрічі. - Сьогодні стараємось робити все можливе, щоб заохочувати жінок народжувати. Облік вже з ранніх строків, повне обстеження вагітних, пологи природним способом (якщо немає протипоказів), спільне перебування матері і дитини з перших хвилин її народження, грудне вигодовування - усе сприяє тому, щоб малюки народжувались здоровими, мали міцний імунітет, а мами після пологів почувались краще. До речі, для жінок у нас підготовлена відповідна наочність, наприклад, з правильної техніки грудного вигодовування. Практикуємо і так звані “спільні пологи”, коли під час народження малюка може бути присутній чоловік роділлі, мама чи сестра. Надаємо можливість родичам бути поруч і з жінками, які вже народили. Вважаю, коли чоловік доглядає свою дитинку з перших хвилин її життя, це тільки зміцнює сім’ю, сприяє швидшому одужанню породіллі.

Кожен рік в першу суботу липня кооператори всього світу відзначають Міжнародний день кооперації.
Споживча кооперація району має славну історію. Її золотим фондом є ветерани, які творили історію галузі, пов’язали з нею свою долю, віддали їй найкращі роки життя, гарячі серця.
Весна... Оживає природа від зимової сплячки. Не знайдеш людини, байдужої до краси і принад весняного лісу, який ніби погустішав від ніжної зелені. Галявини, узбіччя доріг, просік заполонив різнокольоровий цвіт. Дзвенять пташині «оркестри»... Людей манить на природу, де душа стає чистішою, лагіднішою.
Навіть школяреві-першокласнику відомо, що ліс - легені природи, регулятор клімату і природна лабораторія, яка виробляє кисень. Ліс годує, лікує, дає незамінну сировину для будівельної, меблевої, хімічної промисловості.
Заказник - територія, виділена з метою збереження, відтворення окремих або кількох компонентів цінних типових та унікальних комплексів на час, необхідний для виконання поставлених перед заказником завдань, та для підтримання загального екологічного балансу.
Заказники, заповідні урочища належать до об’єктів природно-заповідного фонду України (ПЗФ). Основні завдання, пов’язані із об’єктами природно-заповідного фонду, визначаються положеннями про кожний з них, які затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і екобезпеки України.
ШАНОВНІ БАТЬКИ, ВЧИТЕЛІ! Тривають літні учнівські канікули - відпочинок та оздоровлення. Проте впродовж цієї довгоочікуваної пори поряд з веселощами й розвагами не раз трапляються й ситуації, коли виникає загроза життю і здоров'ю дітей. Як свідчить статистика попередніх років, в результаті послаблення контролю з боку педагогічних працівників, збільшення кількості вільного часу у школярів саме під час літніх канікул стається найбільша кількість нещасних випадків. Із вісімнадцяти дітей шкільного віку, які загинули протягом 2009 року в нашій області, одинадцять загинуло протягом травня - серпня. У 2008 році протягом зазначеного періоду загинуло тринадцять дітей. Нехтування дітьми правил безпечної поведінки, їх легковажне ставлення до правил вуличного руху, до вогню, води, електроприладів, вибухонебезпечних та отруйних речовин часто стають першопричинами сумних і трагічних наслідків.

Наближаються новорічні свята з усіма притаманними їм радощами, веселим настроєм. Але, на жаль, для декого з дітей період святкування таїть небезпеку у вигляді різноманітних травм очей.
Однією з основних причин травмування є піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, бенгальські вогні, хлопавки. Батьки мають знати, що користуватися такими небезпечними іграшками дітям старшого віку можна лише після уважного прочитання інструкції і під пильним наглядом дорослих. Травмування, як правило, відбувається саме в той час, коли батьки зайняті святкуванням, а дитина розважається самостійно. Дітям до п’яти років взагалі не можна давати подібних забавок, навіть бенгальських вогнів: не розуміючи, якої шкоди можна собі заподіяти, діти підносять їх близько до очей і отримують опіки.

Шановні жителі району! Державна санітарно-епідеміологічна служба інформує: з початку цього року в нашому районі зареєстровано вже 11 випадків смертельно небезпечної інфекційної хвороби лептоспіроз. Один хворий працездатного віку внаслідок цього захворювання помер.
Чим небезпечний лептоспіроз? Хвороба призводить до тяжкого розладу здоров’я, тривалої госпіталізації в інфекційному стаціонарі та може спричинити смерть (10%). Насторожіться за таких симптомів (ознак захворювання): загальна слабкість, сильний головний біль, висока температура, болі у литкових м’язах ніг, поява жовтяниці. І негайно зверніться за медичною допомогою! В жодному разі не займайтесь самолікуванням.
Лептоспіроз підступний тим, що заразитись ним можна і вдома, якщо у вашому будинку чи на обійсті є миші та пацюки, а харчові продукти зберігаються у доступних для гризунів місцях. Дуже небезпечними є сірі щури.
Тож, аби уникнути зараження лептоспірозом у домашніх умовах, завжди дотримуйтесь правил особистої гігієни (особливо після “порання” худоби, заготівлі сіна, робіт у льосі, коморі тощо). Захистіть своє господарство та житло від гризунів - знищуйте мишей і пацюків.

...

Щороку на початку березня ми вшановуємо видатного сина української нації Тараса Григоровича Шевченка. А 2014-й особливий тим, що ми 9 березня відзначали двохсоту річницю від дня народження Кобзаря. 

Доля приготувала Шевченку чимало випробувань, але ні царська тюрма, ні солдатчина, ні заслання в далекі степи Казахстану не зламали, не перемогли його віри в Україну та її народ. Ми на вічнім шляху до Шевченка, він живе у наших серцях.

Традиційно через два тижні після свята Трійці поблизу села Пляшева Радивилівського району відбудуться заходи, присвячені річниці битви під Берестечком. Так, в рамках відзначення 362-ї річниці битви у суботу, 6 липня, в будинку культури с. Острів відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Берестецька битва в історії України», присвячена також і 1025-річчю хрещення України-Руси.
Проте основні урочистості заплаплановано на неділю, 7 липня. Цього дня о 9 годині в Свято-Георгіївській церкві на території духовно-меморіального комплексу “Козацькі Могили” відбудеться урочисте богослужіння на спомин славних козаків, які віддали свої життя за православну віру та волю нашої держави. Заплановане також покладання вінків та квітів до пам’ятника загиблим в Берестецькій битві. А з десятої ранку проходитиме фестиваль традиційної культури та історії Волині «Волинський серпанок», присвячений ткацтву.
Взяти участь у заходах з відзначення 362-ї річниці битви під Берестечком планують і багаточисельні делегації зі Здолбунова та Здовбиці - прихожани місцевих УПЦ КП, представники ветеранських організацій.
Мабуть, відвідати “Козацькі Могили” під Берестечком хоча б раз у житті має кожен українець. Адже це місце є джерелом нашої пам’яті, торжеством нашої віри в Бога та проявом любові до рідної землі. Причаститися з цього джерела, означає ніколи не забувати, що ми - нащадки славетних козаків.
Сергій КОНДРАЧУК.