Безпека праці має бути найвищим пріоритетом у діяльності кожного підприємства, установи чи організації, а профілактика нещасних випадків - її ключовим моментом.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Здолбунівському районі вже п’ятнадцять років поспіль здійснює профілактичні заходи в ме­жах своєї компетенції. За останні роки на Здолбунівщині значно знизився рівень виробничого травматизму. Так, протягом 2013 року в районі сталося 7 нещасних випадків, у 2014 році - 3, а за 8 місяців 2015 року - 1 такий випадок.


Незважаючи на тенденцію до зниження рівня виробничого травматизму, давати однозначну позитивну оцінку ситуації ще зарано, адже за кожним конкретним випадком - доля людини або перерване життя.
На превеликий жаль, за існуючих в Україні досить низьких економічних показників, а відтак і низького рівня життя, у переважної більшості населення наразі інші пріоритети - як нагодувати сім’ю, як вижити. Тому про охорону праці згадують нечасто. У таких умовах головна роль у впровадженні культури охорони праці на виробництві повинна належати керівникові, який має зрозуміти, що створення безпечних умов праці - це не збитки при реалізації працеохоронних заходів, а вигідний внесок у розвиток підприємства.
Тож потрібно впроваджувати таку систему управління охороною праці, яка б не лише передбачала взаємну соціальну та економічну відповідальність роботодавця і працівника, а й була б спрямована на зміну їх ставлення до питань виробничої безпеки. Від цього, зокрема, залежатиме й те, формальною чи дієвою буде профілактична робота.
У статтях 13 та 14 Закону України «Про охорону праці» визначено відповідальність роботодавців і працівників, тим самим передбачено взаємну залежність та зацікавленість кожної зі сторін соціального партнерства у формуванні безпеки праці. Зокрема, роботодавець зобов’язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці, які відповідають вимогам нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Працівники, в свою чергу, мають дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку й здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного й індивідуального захисту.
Проте роботодавцеві варто навчити і вмотивувати працівників дотримуватися правил безпеки. У цьому допоможе система внутрішнього стимулювання охорони праці. Механізм фінансової мотивації працюючих може бути закріплений у колективному договорі, де відображається, як приклад, система стимулювання та матеріальної відповідальності працівників за стан охорони праці на підприємстві. Йдеться не тільки про покарання за порушення правил безпеки (штраф, позбавлення премії, дисциплінарне покарання), а й про види заохочень за сумлінне ставлення та вирішення питань з охорони праці, а це: відповідна оплата праці, премії, винагороди для тих, хто тривалий час працює без травм і аварій, не допускає порушень правил та норм особистої й колективної безпеки, бере активну участь у здійсненні заходів для підвищення рівня охорони праці на підприємстві.
Тільки комплексний підхід до вирішення проблем охорони праці на підприємствах та в організаціях сприятиме запобіганню факторів виробничого ризику, регулюванню процесів збереження життя і здоров’я працюючих громадян. Культура виробництва має стати тим важелем, який на порядок підніме свідомість і роботодавця, і працівника. Від цього зреш­тою виграє економіка держави.
Світлана КОЗАЧОК,
в. о. начальника відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Здолбунівському районі.

Comments are now closed for this entry