24 травня - День слов’янської писемності і культури
Слов’янські народи отримали свою азбуку ще в ІХ ст. Равноапостольні брати Кирило і Мефодій не тільки подарували нам писемність, а й прилучили слов’янські народи до великої світової культури. Відтоді старослов’янська мова - прамова всіх сучасних слов’янських мов. З цього часу починається бурхливий розвиток старослов’янської писемності і культури, тісно поєднаних з християнськими традиціями.
Мефодій народився у 814, а Костянтин - у 826 році в родині воєначальника у грецькому місті Солунь (нині - Фесалоніки). Батько за походженням був грек, а мати - слов’янка. В молодості Мефодій був імператорським намісником на болгарських землях Візантії, але, розчарувавшись у державній службі, прийняв чернечий постриг. Костянтин змалечку навчався у Магнаврській школі в Константинополі - найкращому навчальному закладі Візантії, а згодом став професором цієї школи.У Візантії високо шанувалася освіченість. Тому не дивно, що Костянтина часто запрошували до участі в дипломатичних місіях. Найважливішою з них стала великоморавська, яку Костянтин здійснив разом з Мефодієм у 863 році за дорученням візантійських можновладців. У Великій Моравій брати створювали норми першої літературної мови слов’ян, перекладали основні богослужебні тексти, навчали слов’янської грамоти і богослів’ю близько 50 учнів. Ця важка праця тривала кілька років.
Розповсюдженню слов’янської писемності на той час чинилося багато перешкод. Тому її творці вели довгу боротьбу за визнання своєї справи. У 867 році папа Римський Адріан ІІ утвердив і освятив слов’янські переклади конфесійних текстів, висвятив учнів солунських братів на священиків. За розпорядженням Папи Костянтин до смерті був названий Кирилом, а Мефодій - рукоположений у сан єпископа, а пізніше - архієпископа.
Ще наприкінці ІХ ст. першовчителі слов’ян рівноапостольні Кирило і Мефодій були канонізовані. Православна церква з вдячністю згадує святих солунських братів за те, що вони дали «невичерпне джерело води, що тече в життя вічне» - віру у Христа. Завдяки їх праці слов’янські народи першими у Європі мали право розмовляти з Богом рідною мовою.
