Емілія Федорівна ДРОБОТ
Кожна жінка почувається щасливою, коли усвідомлює, що вона красива, кохана, а, головне, здорова, коли їй вдалося виконати призначену Всевишнім функцію і пізнати радість стати мамою.
Воістину Берегинею материства і жіночого здоров’я на Здолбунівщині уже впродовж багатьох років є Емілія Федорівна ДРОБОТ, завідуюча акушерсько-гінекологічним відділенням Здолбунівської центральної районної лікарні. Адже, якщо спробувати порахувати тих, кому вона допомогла з’явитися на світ, при вагітності, або врятувала їм життя за чотири десятиліття роботи у медичній сфері, то зрозумієш, що це дуже багато людей...
Інтелігентність, чуйність і доброзичливість, щирість і доброта - всі ці риси сповна присутні у вдачі Емілії Федорівни. А ще їй притаманні гостре почуття гумору і оптимізм, без яких, мабуть, важко було б витримати всі складнощі обраної нею професії. Вона - яскрава особистість і цікавий співрозмовник, гарна і мудра жінка. От тільки про себе розповідати не любить, а про роботу свою, якою й справді живе, - залюбки.
- Знаєте, у нас радість, буквально на днях наша лікарня, і наше відділення зокрема, отримали звання “Заклад, доброзичливий до дитини”. Комісія з Міністерства охорони здоров’я України високо оцінила фаховість нашого колективу, умови, що створені у відділенні для пацієнтів, і те, які прогресивні медичні технології застосовуємо на практиці, - розповіла у перші ж хвилини нашої зустрічі. - Сьогодні стараємось робити все можливе, щоб заохочувати жінок народжувати. Облік вже з ранніх строків, повне обстеження вагітних, пологи природним способом (якщо немає протипоказів), спільне перебування матері і дитини з перших хвилин її народження, грудне вигодовування - усе сприяє тому, щоб малюки народжувались здоровими, мали міцний імунітет, а мами після пологів почувались краще. До речі, для жінок у нас підготовлена відповідна наочність, наприклад, з правильної техніки грудного вигодовування. Практикуємо і так звані “спільні пологи”, коли під час народження малюка може бути присутній чоловік роділлі, мама чи сестра. Надаємо можливість родичам бути поруч і з жінками, які вже народили. Вважаю, коли чоловік доглядає свою дитинку з перших хвилин її життя, це тільки зміцнює сім’ю, сприяє швидшому одужанню породіллі.
Взагалі, я - за міцну родину. На жаль, у наш непростий час є чимало моментів, які цьому не сприяють і, звичайно, негативно впливають на жіноче здоров’я. Є і чимало жінок, які самі собі шкодять - надмірно вживають алкоголь, палять (а це - прямий шлях до раку грудей), ведуть аморальний спосіб життя. Звідси і венеричні захворювання, і СНІД, і інші патології. Але ми проводимо роботу з такими жінками - намагаємось відвернути їх від шкідливих звичок, тримаємо у полі зору складні родини, активно співпрацюємо з соціальними службами, аби запобігти стражданням дітей.
...Її голос можна почути у відділенні і о 6-й ранку, і о 2-й ночі, і не тільки у дні, коли чергує чи ургентна, буває, що додому не потрапляє по декілька діб, бо має у серці непереборне прагнення допомагати людям. Емілія Федорівна - взірець відданості своїй професії, і це не пусті високі слова. А життєвий шлях міг пролягти і зовсім по-іншому, бо у шкільні роки найбільше захоплювалась літературою, писала прекрасні твори, тож вчителі радили їй стати журналістом. Та обрала медицину - хотіла служити людям, полегшуючи їх страждання, рятуючи від біди.
Вступ до Тернопільського державного медичного інституту (нині університету ім. І. Я. Горбачевського) Емілія Федорівна називає одним із найщасливіших моментів своєї долі, адже готувалась до цього самотужки. Приємні спогади і про навчання. Там, до речі, від викладача Ганни Василівни Терев’як почула і назавжди запам’ятала слова, що стали основоположною тезою всієї професійної діяльності: “Ваша перша заповідь - любити хворого”.
- Мені щастило у житті на хороших людей. Наче зорі, світили мені в путі до фахового зростання прекрасні спеціалісти, добрі і порядні лікарі Ніна Семенівна Магдич, Євген Іванович Боровий, Борис Костянтинович Квашенко, у яких вчилась, переймала досвід. Я радію, що працюю у чудовому, могутньому у своїх знаннях і навиках, згуртованому, наче одна велика родина, колективі, де кожен з лікарів — неповторна особистість, фахівець, у якого є чому повчитися, де добросовісний, чуйний, співпереживаючий хворим середній медичний персонал, - зазначає Емілія Федорівна.
Сорок років тому прийшла вона на роботу у Здолбунівську ЦРЛ, у 1981 році очолила відділення. Упродовж цього часу багато чого у медичній науці і практиці змінилося, але здолбунівське акушерсько-гінекологічне відділення завжди, як кажуть, тримало марку, впроваджуючи передові технології. Нині тут використовують сучасні шовні матеріали і медикаменти, виконують, дотримуючись відповідних протоколів, складні оперативні втручання, практикують накладання “косметичних” швів, що для жіноцтва теж важливо, створили для пацієнтів затишок і комфорт. З 1987 року у районі не траплялося випадків материнської смертності.
...Робота. Вона забирає максимум часу і сил. Можливо, саме через неї мінливим було особисте щастя героїні моєї розповіді. “Це з житейським досвідом прийшло розуміння, що і над любов’ю треба працювати, бо вона, наче неполита квітка, може й зів’янути. Але, хтозна, можливо, саме професія - моє призначення на Землі...” - роздумує вона.
І все ж Емілія Федорівна вважає себе щасливою людиною, бо народила і виховала чудову доньку, яка теж, до речі, стала лікарем; бо у рідкі хвилини відпочинку має можливість заслухатись творами музичної класики; бо вміє власноруч творити красу — закохана у квіти, вміє і любить порадувати домашніх солодкою випічкою; бо щодня поспішає на роботу з радістю.
- Знаєте, якби раптом довелося пройти свій шлях знову, я нічого б не змінила, адже жодна професія в світі не дає такого відчуття радості, коли на світ з’явилося нове життя, коли щаслива жінка і її родина, - наголошує вона.
Незабаром Емілія Федорівна зустрічатиме свій ювілей. Хотілося б привітати її із гарною датою, від усієї душі побажати здоров’я, щастя, прихильності долі, достатку і злагоди у родинному колі, поваги і шани від людей, подякувати їй за сподвижницький труд. Думаю, до мене приєднаються усі жінки, яким колись допомогла наша Берегиня.
Ольга ЯКУБЧИК.
Фото автора.
