Дбайливо запалювали свічки перед портретами героїв Майдану. Мовчали, плакали, молилися, слухали проникливі слова священика і знову втирали сльози. Згадували, наче рідних, тих, кого ніколи не знали особисто. Велично й щиро співали український гімн.
Так зворушливо здолбунівчани вшанували пам’ять воїнів Небесної Сотні. Двадцятого лютого на площі Героїв Майдану на громадську акцію «Хто бореться - той досягає», організовану Здолбунівським районним будинком культури, у скорботі зібралися ті, хто прагнув запалити свічку пам’яті та разом згадати полеглих за нашу свободу.
Панахиду за загиблими відправили священики Української Православної Церкви Київського Патріархату, греко-католицької та римо-католицької громад міста. А настоятель греко-католицького храму св. ап. Петра й Павла отець Іван закликав усіх завжди мати у душах образи загиблих лицарів Небесного Війська.
- Найбільшою цінністю для них була любов до Батьківщини. Вони стояли там, коли ми хвилювалися перед телевізорами… Стояли з закіптюженими обличчями, але зі світлими душами. І неправдою є те, що нічого не змінилося. Змінилося багато, але ще більше нам потрібно змінити. Й коли в кожного з нас у душі будуть присутніми образи полеглих хлопців, коли в кабінетах чиновників стоятимуть їхні фото, а не зображення президентів та прем’єрів, тоді у країні щось змінюватиметься. Їхня смерть - це початок відродження нашої держави. Бо ми маємо великих заступників на Небі, - зазначив отець Іван.
А здолбунівчани тим часом вервечкою несли квіти й свічечки до портретів героїв і дивилися просто в очі землякам, зображеним на мальованих полотнах. Ці портрети Георгія Арутюняна, Олександра Храпаченка, Валерія Опанасюка та Івана Городнюка, героїв Небесної Сотні, написав Андрій Шевчук з Богдашева. Два роки тому він теж стояв за правду на Майдані пліч-о-пліч з Валерієм Опанасюком. Ці полотна зможуть побачити відвідувачі Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею, до колекції якого їх передано.