Містами України шириться акція під назвою «Казначейство, віддай наші гроші!». Цю кампанію було започатковано в Івано-Франківську, де не так давно з’явився бігборд із написом «Казначейство! Віддай Івано-Франківську 1 млн. грн. для ремонту шкіл та спортзалів». За декілька днів до цієї акції приєдналися Суми, міський голова яких Геннадій Мінаєв зазначив, що більше терпіти таке знущання над місцевим самоврядуванням вже немає ніяких сил. До свого колеги приєднався мер Полтави Олександр Мамай, заявивши, що Державне казначейство блокує платежі місцевої влади по всій Україні. Як наслідок, через проблеми з фінансуванням видатків страждають усі без виключення галузі: освіта, охорона здоров’я, ЖКГ та ін. До акції також долучилися мери Донецька, Львова, Кременчука та інших міст.
Суть проблеми полягає в тому, що органи Державного казначейства України, на які законодавством покладено касове виконання державного та всіх місцевих бюджетів, затримують або блокують проведення касових розрахунків цих бюджетів, що є грубим порушенням з боку цих органів як Конституції України, так і фінансової дисципліни. Крім того, виникає питання, куди саме діваються кошти місцевих бюджетів, які реально надійшли на Єдиний казначейський рахунок?
Щоб дізнатися, чи існує проблема з оплатою видатків у Здолбунівському районі, я звернувся за коментарем до виконуючого обов’язки Здолбунівського міського голови Олександра Палія. Він зазначив, що за останній місяць органами Державного казначейства України не проплачено жодного рахунка міської ради по незахищених статтях видатків! Не профінансовано проектну документацію на капітальний ремонт доріг міста по вул. Пушкіна і Княгині Ольги та проведення експертизи по ремонту цих доріг, ще з минулого року не здійснюється проплата за придбання сміттєвоза, понад місяць не вдається придбати хоча б 1 л пального, через що місто може скоро потонути у смітті, оскільки його нічим буде вивозити, – ось далеко не повний перелік того, що б мали профінансувати органи Держказначайства і що вони не фінансують.
Не кращою є ситуація із касовим виконанням місцевих бюджетів і по сільських радах нашого району. Готуючи матеріал (2.07.2023 р.), я виявив, що по сільських органах місцевого самоврядування більше місяця казначейством не проплачено жодної платіжки по незахищених статтях. Через це Копитківська сільська рада не може профінансувати розробку генерального плану села Копиткове та розрахуватися із підрядниками, які здійснили ремонт клубу у с. Степанівка, у Здовбицькій сільській раді затягується розробка проекту реконструкції приміщення під дитячий садочок. Цей перелік можна було б продовжувати і по інших сільських бюджетах Здолбунівщини.
Не вдається уникнути аналогічних проблем й окремим галузям. Наша газета постійно висвітлює фестиваль культурно-дозвіллєвих комплексів, який у нашому районі цьогоріч відсвяткував свій десятирічний ювілей. Згідно з розпорядженням голови РДА, переможці фестивалю отримують грошову винагороду, яка загалом становить 30 тисяч гривень. Так от, із цих 30 тисяч станом на 2.07.2023 р. було профінансовано лише 2,5 тис. грн. Здавалося б, в цьому немає нічого надзвичайного, адже останній тур цьогорічного фестивалю КДК пройшов лише нещодавно. Але справа в тому, що ці 2,5 тисячі є винагородою за минулий рік! А 27,5 тис. грн., які мали б отримати переможці КДК-2012, не проплачені і до цього часу. З якою мотивацією учасники фестивалю їхали на цьогорічні змагання – питання риторичне… Схожа ситуація і по освіті, охороні здоров’я, фізичній культурі та спорту.
Натомість в управлінні Державної казначейської служби України у Здолбунівському районі, куди я звернувся за коментарем, мені спочатку пообіцяли прокоментувати ситуацію, яка склалася з проведенням розрахунків по незахищених статтях місцевих бюджетів, проте згодом повідомили, що даватимуть коментар уже як відповідь на цю статтю. Що ж, в такому разі залишається сподіватися, що в наступному номері «Нового життя» ми дізнаємось причину, з якої здолбунівчани вимушені їздити по розбитих дорогах, а переможці КДК до цього часу без виграних у минулому році в непростій боротьбі грошових винагород. Хочеться вірити, що ця причина справді об’єктивна.
Сергій КОНДРАЧУК.
Коментарі