Дбайливо запалювали свічки перед портретами героїв Майдану. Мовчали, плакали,
молилися, слухали проникливі слова священика і знову втирали сльози.
Згадували, наче рідних, тих, кого ніколи не знали особисто. Велично й щиро
співали український гімн.
Так зворушливо здолбунівчани вшанували
пам’ять воїнів Небесної Сотні. Двадцятого лютого на площі Героїв
Майдану на громадську акцію «Хто бореться - той досягає»,
організовану Здолбунівським районним будинком культури, у скорботі зібралися
ті, хто прагнув запалити свічку пам’яті та разом згадати полеглих за
нашу свободу.
Панахиду за загиблими відправили священики Української Православної
Церкви Київського Патріархату, греко-католицької та римо-католицької громад
міста. А настоятель греко-католицького храму св. ап. Петра й Павла отець
Іван закликав усіх завжди мати у душах образи загиблих лицарів Небесного
Війська.
- Найбільшою цінністю для них була любов до Батьківщини. Вони стояли
там, коли ми хвилювалися перед телевізорами… Стояли з закіптюженими
обличчями, але зі світлими душами. І неправдою є те, що нічого не змінилося.
Змінилося багато, але ще більше нам потрібно змінити. Й коли в кожного з нас
у душі будуть присутніми образи полеглих хлопців, коли в кабінетах
чиновників стоятимуть їхні фото, а не зображення президентів та
прем’єрів, тоді у країні щось змінюватиметься. Їхня смерть - це
початок відродження нашої держави. Бо ми маємо великих заступників на Небі,
- зазначив отець Іван.
А здолбунівчани тим часом вервечкою несли квіти й свічечки до портретів
героїв і дивилися просто в очі землякам, зображеним на мальованих полотнах.
Ці портрети Георгія Арутюняна, Олександра Храпаченка, Валерія Опанасюка
та Івана Городнюка, героїв Небесної Сотні, написав Андрій Шевчук з
Богдашева. Два роки тому він теж стояв за правду на Майдані пліч-о-пліч з
Валерієм Опанасюком. Ці полотна зможуть побачити відвідувачі Здолбунівського
районного історико-краєзнавчого музею, до колекції якого їх передано.