Новини

Зліва направо: Павло КРАШАНОВСЬКИЙ,
Максим ДЕМЧИШИН, Дмитро Володимирович МАРЧУК,
Василь УСТИМЕНКО та Ігор КУЛЕША.

Першого грудня у м. Луцьк відбувся Все­український турнір на призи першого на Волині майстра спорту з важкої атлетики А. Л. Хвесика серед юнаків та дівчат 2002 р. н. і молодших. Участь у ньому брали й учні відділення важкої атлетики дитячо-юнацької спортивної школи Здолбунівської районної ради. Зазначимо, що наші вихованці виступили на цих змаганнях доволі вдало. Так, друге місце у ваговій категорії до 45 кг посів учень Здолбунівської гімназії Павло Крашановський, а у ваговій категорії до 50 кг - учень ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 Максим Демчишин. Золоту медаль виборов у ваговій категорії до 56 кг учень Здолбунівської гімназії Василь Устименко. Третє місце у ваговій категорії понад 62 кг завоював учень ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 Ігор Кулеша. А шосте місце у ваговій категорії до 69 кг посів учень місцевої ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 Андрій Ковалець.

 

На обійсті родини Никончуків зі Старої Мощаниці 29 листопада зібралося поважне товариство. Цього дня там урочисто відкрили сімейну молочну ферму «Відродження», початок роботи якої поблагословили спільною молитвою.

Нині на фермі вже активно господарює родина, яка зважилася розпочати такий сімейний бізнес. У невеликому хліві, який Никончуки побудували самотужки, утримують десять корівок. Трійко з них - «старожили», яких новоспечені фермери тримали раніше. Ще сім корів з ПСП «Україна», а також необхідне обладнання надав родині Рівненський обласний благодійний фонд «Любіть Україну». При цьому половина інвестованих коштів є безповоротною допомогою, ще половину фермери повертатимуть протягом чотирьох років рівними частинами.

 


- Це сучасна ферма, і на ній використовують ті технології, які нині актуальні у світі. Потрібно розуміти, що нині в Україні виробництво молока зменшується щороку. Якщо нічого не змінювати, ми вже незабаром перетворимося на споживачів імпортної продукції. Коли ж матимемо успішні приклади діяльності сімейних ферм, люди підтримуватимуть таку ініціативу, - зазначив голова правління БФ «Любіть Україну», засновник Кластера «Натуральне молоко» Михайло Корилкевич.

Коли народний депутат від нашого округу Олександр Дехтярчук приїздить на Здолбунівщину, а такі візити відбуваються регулярно, його графік, зазвичай, «розписаний» погодинно. Адже нардеп прагне не лише побачити, як просувається робота на об’єктах, профінансованих з держбюджету з його «подачі», а й поспілкуватися з нашими земляками. Двадцять сьомого листопада Олександр Дехтярчук зустрівся з громадами Уїздців та Кунина, а також оглянув два садочки, де нині відбуваються капремонти - у Мізочі й Івачкові.
Традиційно депутат розповів про новини з Парламенту.

У ДНЗ «Малятко» в Мізочі вже оновили фасад. У приміщенні зараз тривають внутрішні роботи.
Встановлено вікна, двері, реконструйовано систему опалення.
До кінця грудня ремонт планують завершити.

- Олександре Володимировичу, протягом року, що минає, на Здолбунівщині Ви бували дуже часто і, як то кажуть, не з порожніми руками…
- Рік фактично добігає кінця, тож можемо підбити певні підсумки. Отож, за моїм підписом цьогоріч до Здолбунівського району залучено 4,57868 млн. грн. як субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів. З них 1 млн. грн. спрямовано на заміну старих вікон і дверей на металопластикові у п’яти ДНЗ Здолбунова, 451,8 тис. грн. - на капітальний ремонт частини будівлі ДНЗ «Малятко» у с. Івачків та 400 тис. грн. - на будівниц­тво у цьому ж селі котельні, яка обігріватиме приміщення школи та дитсадка. Ще 650 тис. грн. надійшло на капітальний ремонт будівлі ДНЗ «Малятко» в Мізочі. На 260 тис. грн. замінять вікна та двері в Уїздецькій ЗОШ І-ІІІ ст., а на заміну вікон та дверей у Ступнівському НВК та в Гільчанській ЗОШ І-ІІІ ст. буде спрямовано по 150 тис. грн. Ще 200 тис. грн. цьогоріч передбачено на капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Шкільної з транспортною розв’язкою на перехресті вулиць Шкільна, Шевченка та Паркова у Здолбунові. На 500 тис. грн. придбають комп’ютерну техніку для загальноосвітніх навчальних закладів району, а на купівлю такої ж техніки для Здолбунівської ЦСПШБ буде спрямовано 196 тис. грн. Ще 25 тис. грн. використають на придбання спортінвентарю для ДЮСШ Здолбунівської районної ради. Тобто переважна більшість коштів спрямована на поліпшення в освітянській галузі.

У приміщенні Івачківського ДНЗ «Малятко» зараз також проводять капітальний ремонт.
У кімнатах - рівні, охайно пофарбовані стіни, нові двері та вікна. На підлогу найближчим часом
стелитимуть паркетну дошку. Вже встигли й випробувати систему опалення. Тож незабаром основною турботою буде придбання меблів
та усіх інших необхідних речей для дитсадка. І невдовзі у приміщенні, котре простоювало з дев’яностих років минулого століття, виховуватимуть п’ятдесят дошкільнят.


Уже незабаром у Здолбунові плануємо облаштувати комплекси «Пішохідний перехід» з сутінковими датчиками та датчиками руху, загальна вартість яких 75 тис. грн. Це - нова ідея, втілення якої пов’язане з численними скаргами на те, що багато автопригод у темну пору доби трап­ляється саме на пішохідних переходах. Такі переходи встановлюємо у всіх райцентрах нашого округу - по п’ять у Дубно, Радивилові й Здолбунові та три у Млинові. Свого часу я запримітив їх у Збаражі на Тернопільщині. Це економні переходи, які під’єднуються до вуличної електромережі. Впевнений, що їх встановлення дасть змогу зробити вуличний рух безпечнішим.

Понад вісімдесят років минуло від страшного тисяча дев’ятсот тридцять третього. І лише понад двадцять - відтоді, як про неймовірний за своїм цинізмом злочин сталінського режиму заговорили вголос. Доти про це мовчали не лише на офіційному рівні, а й у багатьох родинах. І свідченням того, який відбиток може накласти голод на людське життя, часом був незмінний ритуал у виконанні бабусі чи дідуся - щораз збирати зі столу всі, до останньої, хлібні крихти і тихцем вкидати їх до рота… Бо хліб для тих, хто пережив голод, назавжди лишається безцінним…

Дмитро ДИБУС.

Йому 23. Він - здолбунівчанин, боєць 10 бригади ЗСУ. У 2013 році підписав контракт про військову службу, захищав Батьківщину у складі танкового підрозділу, а нещодавно повернувся до лав армії. Дмитро з когорти тих, кого по праву називають «молодь змін».
Свого часу він закінчив Здолбунівську ЗОШ І-ІІІ ст.
№ 3. Захоплювався автомобілями та спортом і, як кожний хлопчина, просто фанатів від стрілецької зброї. Тож згодом поповнив лави захисників України, навіть не роздумуючи. Про життя воїна, його бачення ситуації на фронті і не тільки – у нашій розмові.

- Дмитре, розкажіть про свій бойовий шлях.
- Я підписав контракт влітку 2013-го, ще до Майдану. Мене направили в танковий підрозділ 30-ї бригади, у її складі й воював до січня 2017-го.
З початком агресії рашки нас з полігону перекинули на Арабатську Стрілку, щоб у випадку наступу з Криму затримали ворога. А далі був січень 2015-го і Донецький аеропорт. Нас вишикували і повідомили, що їдемо туди на допомогу - хлопців треба виручати. А хто, можливо, чомусь не бажає їхати, вранці на шикування може не приходити. Але в ДАП рушили тоді всім підрозділом.
Знаєте, коли виїжджали в Піски, подумав: «Ну, тут буде або пан, або пропав». Та, на жаль, команду дали запізно, я пробув там кілька днів. А потім нас перекинули в район Вуглегірська під Дебальцеве. От там і отримав серйозне хрещення вогнем.

Команда Здолбунівського району посіла третє місце в обласному конкурсі учнівської молоді з інформаційних технологій, який відбувся 16 листопада у Рівному. У конкурсі змагалися понад 30 учасників (учнівська молодь до 18 років) з дев’яти навчальних закладів області.
Основною метою конкурсу було виявити та підтримати обдаровану молодь, стимулювати інтерес дітей до поглибленого вивчення інформаційних технологій, активізувати різноманітні форми позакласної й позашкільної роботи з учнями. Змагання проходили у трьох номінаціях: «Офіс-менеджмент», «Веб-дизайн» і «Програмування». Протягом трьох годин учасники виконували конт­рольне завдання та захищали домашні роботи.

Чи не у кожній школі до батьків учнів звертаються по грошову допомогу для закладу. Але наскільки це законно, чи може школа фінансуватися за рахунок батьків? На ці запитання в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» відповів міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО.

- Чи мають право у школах брати кош­ти за навчання?
- Стаття 53 Конституції України, статті 3 та 4 Закону України «Про освіту» гарантують право громадян на доступність освіти, право на безоплатну освіту. Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до освітніх стандартів. Так само держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у т. ч. електронними) й посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти і педпрацівників.

Л. В. КЛИМКО (зліва) та Ж. М. РУДИК.

Є люди, які все своє життя перебувають у творчому пошуку, прагнуть зробити якомога більше. Нинішня освіта в Україні має стільки проблем, що вирішити їх можуть тільки небайдужі особистості, здатні креативно мислити і діяти в нових соціально-економічних умовах.
Якість модернізаційних змін в освіті, підвищення ефективності навчання, виховання й розвитку учнів, зростання професійної майстерності вчителя і творчого потенціалу педколективу залежать насамперед від рівня компетентності, творчої активності керівників навчальних закладів. А тому особливого значення зараз набуває науково-методичне забезпечення становлення і професійного розвитку особистості керівника закладу освіти.


Досвід останніх років дає змогу говорити про високу ефективність упровадження активних форм навчання керівних кадрів: семінарів, круг­лих столів, тренінгових занять, майстер-класів тощо.
В умовах неперервної, впродовж усього життя, освіти керівник навчального закладу вдосконалює власну управлінську культуру та підвищує рівень професійної компетентності в ме­жах обійманої посади. Причому різними способами, методами та формами навчальної діяльності: на курсах підвищення кваліфікації, відвідуванням проблемних науково-теоретичних та пра­к­тичних семінарів, самоосвітою, опрацюванням наукової літератури, усвідомленням та переосмисленням власного досвіду, вивченням і використанням передового досвіду відомих педагогів, менеджерів освіти.

Ігровий момент.

Кубок з благодійного футболу між збірними командами поліції Рівненщини та бійців АТО розіграли у Здолбунові на стадіоні «Локомотив» минулої неділі, 26 листопада. Матч провели задля збору коштів на систему відеоспостереження для медиків одного з добровольчих батальйонів.

Майбутніх захисників традиційно зацікавила зброя.


Організаторами спортивного поєдинку виступили волонтери і Здолбунівська спілка учасників бойових дій та АТО (УВО).
Для нашого міста вже стало доброю традицією дарувати місцевим жителям футбольні уікенди і тим самим залучити їх до благодійності. Тож дуже шкода, що цього разу на доброчинний захід прийшло дуже мало людей.

Свобода легко не дається нікому. Вона - нагорода для сильних духом і спраглих до волі. І тільки нація, яка завоювала свободу, має на неї право.
Ми ж поки що лише доводимо право бути вільними. Й досі, від дня проголошення незалежності у 1991 році, на жаль, так і не навчилися щиро любити землю, на якій живемо. Дві революції та війна за 13 років у країні, яка живе незалежно лише двадцять шість років, це таки забагато.

 


Чомусь ми вкотре постає­мо і знову падаємо ниць. Не живемо, а просто існуємо, не переймаючись болем інших та розрухою довкола. І нічого не робимо. Тепер соромно перед тими, хто загинув на Майдані та на війні на Сході України. Соромно. Водночас щемно шкода за втраченими життями справжніх патріотів, людей, які рішуче діяли там, де більшість мовчить. Мовчить і терпить. Намагається не звертати уваги на хаос довкола.

У Здолбунівській гімназії 8 грудня відбудеться урочистий захід «Від першої чеської школи до гімназії - 100 років».
Цей навчальний заклад справді діє вже ціле сторіччя, розпочавши свою історію як чеська школа. Адже на початку двадцятого століття у Здолбунові проживало понад 1000 чехів. Тож у 1917 році товариство
Я. А. Коменського постановило відкрити приватну чеську школу у місті. Нинішню назву Здолбунівська гімназія отримала у 2007 році.
Взяти участь в урочистому заході запрошують ветеранів педагогічної праці, випускників, учнів, їх батьків та всіх, хто цікавиться життям і діяльністю цього закладу. У рамках святкування відбудеться зустріч випускників усіх років у приміщенні гімназії (10.00-12.00), відкриття пам’ятної дошки (12.00-12.30), урочистості в будинку культури цементників (13.00-15.00).

Виступає гурт «Сеньйорки» (акомпанує Валерій СТЕЛЬМАЩУК).

Одинадцятого листопада поляки та представники полонії - польської діаспори в різних країнах світу – відзначали День незалежності Польщі. Святковий захід до цієї дати підготували і члени Товариства польської культури Здолбунівщини (голова Софія Михалевич), вчителі та учні суботньо-недільної школи з вивчення польської мови, що діє при ньому.

Яна УНИЧЕНКО.

Понад два роки тому художниця з Луганщини Яна Униченко приїхала до родичів у Здолбунів і залишилася у нашому місті. Нині вона почувається тут майже як удома: бере участь у різноманітних заходах та проектах, прикрашає стіни приміщень красивими розписами. А нещодавно відкрила власну художню студію для діток.

 

Утім, насправді студія образотворчого мистецтва відкрита і для дітей, і для дорослих будь-якого віку, запевняє Яна. Адже реалізувати свої творчі пориви ніколи не пізно. Щоправда, поки що занять для дорослих учнів проводити їй ще не доводилося.

«Виховання бере людину всю, якою вона є, з усіма її народними і поодинокими особливостями, - її тіло, душу, розум», - так свого часу писав К. Ушинський.
Саме про особливості виховної діяльності, сутність, функції, проблеми сучасного виховання говорили за «круг­лим столом» у Здов­бицькій ЗОШ І-ІІІ ст. Засідання відбулося за участі класних керівників, психолога, соціального педагога та запрошених гостей - головного спеціаліста у справах дітей Т. В. Болотнюк, старшого інспектора з ювенальної превенції Здолбунівського відділення поліції В. І. Полякова та депутата Здолбунівської районної ради, члена освітянської комісії Ю. В. Шадого.

Наскільки б високими не були трудові досягнення будь-якого підприємства, але найбільшою соціальною цінністю для суспільства та держави є людина, її життя та здоров’я. Держава на конституційному та законодавчому рівнях закріпила працівникам гарантії безпечної праці та соціального захисту під час виконання трудових обов’язків. Тому роботодавець зобов’язаний забезпечити на кожному робочому місці належні умови праці, утримувати у справному стані засоби виробництва, безкоштовно забезпечити працівника засобами індивідуального захисту, провести інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, тобто забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП).
Упродовж 9 місяців 2017 року у Рівненській області зареєстровано 68 страхових нещасних випадків на виробництві, щодо яких складено акти Форми Н-1, в тому числі 8 випадків зі смертельним наслідком. Також зареєстровано 3 групові нещасні випадки, в кот­рих потерпіло 8 працівників, один з яких загинув.

1. ЗНО триватиме з 22 травня до 13 червня 2018 року.
2. Ви зможете обрати навчальні предмети з переліку: українська мова і література, математика, історія України, англійська мова, німецька мова, французька мова, іспанська мова, фізика, хімія, біологія, географія.
3. Кількість обраних предметів не може бути більшою ніж чотири.
4. Для випускників старшої школи закладів освіти 2018 р. результати ЗНО з трьох предметів (українська мова і література (українська мова), математика або історія України (період XX - поч. XXI ст.), а також ще один предмет за вибором випускника) зараховуватимуть як результати державної підсумкової атестації (ДПА) за освітній рівень повної загальної середньої освіти.
5. Студенти (слухачі) закладів вищої освіти І-ІІ р. а. та закладів професійно-технічної освіти у 2018 р. вперше в обов’язковому порядку проходять ДПА з української мови у формі ЗНО.
6. Майбутнім абітурієн­там перед реєстрацією обов’­язково потрібно ознайомитися з Правилами прийому на 2018 рік до обраного для вступу ВНЗ.

(Закінчення. Початок )

Володимир ПАНАСЮК.

Завдяки наполегливій праці до Володимира Панасюка у 1960 році прийшов перший серйозний успіх на всесоюзній арені. Тридцятого жовтня у Харкові він став четвертим на Всесоюзному кросі. І цей диплом за четверте місце був ціннішим від багатьох чемпіонських дипломів у «колекції» спортсмена.
Сезон 1961 року був для Володимира напрочуд успішним і насиченим. У травні він переміг на дистанції 1500 метрів у матчевій зустрічі Волинської та Рівненської областей. Двадцятого серпня став чемпіоном Рівненської області з бігу на 1500 метрів. А перед цим склав вступні іспити до Київського інституту фізкультури. Але до навчання там не приступив. Причина цього смішна і банальна: чемпіона області завдяки ініціативі та старанням завідуючого кафедрою фізвиховання УІІВГ М. Г. Шуліка зарахували на механічний факультет цього ВНЗ.

На тренуванні.


У жовтні, вже студентом УІІВГ, Володимир Панасюк виграє крос першості Товариства «Локомотив» Рівненського відділення Львівської залізниці. А четвертого листопада того ж 1961-го він знову перемагає на матчевій зустрічі Волинської та Рівненської областей, тільки цього разу на дистанції 800 метрів. Такий феєричний сезон завершився тим, що 15 листопада Володимира призвали на військову службу. Попереду було три армійських сезони. І не факт, що спортивних.

У футбольному сезоні-2017 ФК «Експрес», створений у лютому 2017 року, дебютував у другій лізі чемпіонату Рівненської області з футболу. Наші футболісти розділили 6-7 місця з командою «Верес-Водник», здобувши 32 очки, що можна вважати успіхом. Адже на початку сезону керівництво клубу ставило своїм спорт­сменам мету: закріпитися у першій шістці турнірної таб­лиці.
У кожному матчі залізничники намагалися нав’язати суперникам власну манеру гри. Щоправда, вдавалося не все - часом бракувало досвіду.
Перед початком сезону основним було питання комплектації команди. У більшості колективи, які беруть участь в першості області в усіх лігах, підсилюють свій склад запрошеними гравцями. Однак до ФК «Експрес» запросили лише місцевих футболістів зі стажем і молодих вихованців ДЮСШ. На поле виходили гравці різного віку, тож «сплав» молодості й досвіду мав стати запорукою успіху. Середній вік гравців становив 25 років. Усього в листі-заявці значилося 29 гравців.

обговорювали цього тижня на нараді в Здолбунівській РДА

Підбити підсумки того, як відбуваються будівництво, капремонти та реконструкції об’єктів у нашому краї, зібралися керівники установ, у які спрямовували кошти з бюджетів різних рівнів на проведення робіт, і підрядники, котрі ці роботи виконують. Адже до завершення року залишається зовсім небагато. Тому під час наради оперативно «пройшлися» об’єктами, щоб зрозуміти, яким з них зі спокійною душею можна поставити «плюс», а де потрібно якнайшвидше усувати недоліки.

Підписання Меморандуму про співпрацю.

Відтепер Здолбунівщина співпрацюватиме з Волноваським районом Донецької області. Перебуваючи там з робочим візитом, здолбунівчани не лише ознайомилися з реаліями життя цього краю, а й підписали Меморандум про співпрацю, зокрема у гуманітарній сфері.

Делегація з нашого району на чолі з головою Здолбунівської РДА Сергієм Кондрачуком перебувала у Волноваському районі з 7 до 9 листопада. За цей період наші земляки встиг­ли відвідати низку закладів, познайомитися з багатьма цікавими особистостями, а головне - відчути і зрозуміти, як живеться на Сході нашої країни людям регіону, котрий фактично межує з вій­ною.
Ця робоча поїздка відбулася на запрошення голови Волноваської районної ради Валерія Лубінця та народного депутата України Дмитра Лубінця і мала на меті налагодження партнерських відносин між двома районами.

У Волновасі, як і колись у Здолбунові, стоїть паровоз.


Розпочали свій візит здолбунівчани з відвідин трьох навчальних закладів Волноващини, де мали зустрічі з тамтешніми школярами й педагогами. Учні цих шкіл отримали у подарунок дитячі книги авторства Сергія Гридіна, книгу Петра Солтиса «370 днів у камуфляжі (записки артилериста)», а також видання інших авторів, які спеціально придбав депутат Здолбунівської районної ради Василь Тимощук.

Представники Рівненської обласної організації Всеукраїнської громадської організації «Громадська мережа «Опора» нещодавно презентували на Здолбунівщині новий проект – «Посилення відповідальної участі громадян в управлінні містом».
Як зазначили його організатори, метою заходу є підвищення рівня комунікації між владою та громадою у трьох містах – Вараші, Дубно та Здолбунові, а також покращення рівня володіння інструментами партисипації ініціативними мешканцями, депутатами та представниками влади. Незрозумілий для багатьох термін «партисипація» насправді пояснюється дуже просто: громадянська партисипація – це активна участь громадян у суспільному житті.

Яка вона, сучасна школа? Яку мету нині поставлено перед учнями й вчителями? Чи має право на існування у непростий час реформ сільська школа? Відповіді на ці запитання ми намагалися знайти на спільному засіданні учнівського парламенту та педагогічного колективу Івачківської ЗОШ І-ІІ ст.
Старшокласники, підсумовуючи свою дослідницько-пошукову роботу, виступали з презентаціями й повідомленнями про історію нашої школи. А вона в Івачкові діє з 1871 року. Тоді в ній навчалися діти з усіх нав­колишніх сіл: Копиткового, Новомильська, Гільчі та ін. У 60-х роках ХХ століття збудували нове приміщення закладу по вулиці Сільрадській, і 1 вересня 1968 року в ньому розпочалось навчання, а на його подвір’ї висадили ялинки, що й зараз привітно зустрічають усіх, хто навідується до храму науки.

Як на Здолбунівщині господарювали в АПК у 2017 році

Цьогоріч на сільгосппідприємствах Здолбунівщини
збільшилися надої молока.

Щороку у третю неділю листопада відзначаємо День працівників сільського господарства - професійне свято робітників ланів і ферм, людей, які виробляють найнеобхідніше - хліб і до хліба.

Цього дня маємо нагоду вклонитися матінці-землі і тим, для кого важка селянська праця була і залишається сенсом життя, хто попри всі негаразди чесно та сумлінно робить свою справу.
Приємно, що цей сільськогосподарський сезон трудівники нашого району завершили з хорошими здобутками. Цьогорічні результати господарської діяльності дають підстави на впевненість у тому, що населення району буде з хлібом, м’ясом, молоком. Адже сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства Здолбунівщини за 9 місяців 2017 року виробили валової продукції на суму 69,3 млн. грн.

З нагоди Дня української писемності та мови учні 11 класу Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 разом зі своїм класним керівником І. А. Вознейчук та вчителем української мови і літератури Н. П. Савчук 14 листопада завітали до Здолбунівської міської бібліотеки. Оглянули спеціально підготовлені виставку «І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик» (Т. Г. Шевченко) з поетичними творами письменників-класиків та літераторів рідного краю, а також виставку творів представників «розстріляного відродження», присвячену пам’яті невинно убієнних у листопаді 1937 року в урочищі Сандармох.

Активісти місцевих осередків Юнацького та Націо­нального Корпусів Здолбунова взяли участь у чотириденному семінарі-тренінгу «Вартові держави». Тренінг, спрямований на залучення молоді до активної участі в заходах з національно-патріотичного виховання, відбувся 9-12 листопада в м. Луцьк.

Минулої п’ятниці у 3-Б класі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 відбулося свято осені. Це дійство організувала та провела класний керівник Галина Миколаївна Левченко.
Школярі відчували справ­ж­­ні азарт та захоплення, адже на свято завітало чимало гостей. До цього заходу наші дітки старанно готувалися, тож свято вдалося на славу.
Школярики порадували нас чудовими сценками, танцями та піснями. Вони розповідали вірші та прислів’я про осінь-чарівницю, загадували загадки. Всі маленькі учасники свята були одягнені у барвисті костюми листочків, птахів, овочів та фруктів.

Слова росли із ґрунту, мов жита,
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.
Ліна КОСТЕНКО

З 1997-го щорічно дев’ятого листопада у нашій країні відзначають важливе свято - День української писемності та мови. Саме до цієї дати працівники Здолбунівської цент­ральної районної бібліотеки спільно з членами літературної студії «Зорецвіт» (керівник Ю. Р. Бржечко) Здолбунівського районного центру творчості дітей та юнацтва підготували літературно-музичну композицію «Наша мова - мова вічної землі».
Захід для учнів 8-Б класу Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 (завуч Н. В. Середюк) та інших користувачів книгозбірні відбувся у читальній залі Здолбунівської центральної районної бібліотеки. Присутніх з історією виникнення писемності ознайомила Є. А. Самолюк, провідний бібліотекар ЦРБ. Про багатство, красу, витонченість, мелодійність мови і поєднання її з музикою йшлося у виступі Ю. Р. Бржечка. Члени студії «Зорецвіт» В. Годун, Д. Панчук, С. Омельчук, А. Матюк, М. Слевчук, І. Самолюк виконали власні пісні під супровід гітари. Вірш «Слово патріотки про мову» М. Солтис читала А. Шандалюк під звучання пісні Кузьми Скрябіна «Сам собі країна». Сестри Т. і Ю. Ковальчук представили аудиторії театралізоване дійство «Дві родички».
Крім того, до Дня української писемності та мови у бібліотеці оформили виставку книг «Найперше було слово...». Ці видання розкривають важливу роль нашої мови в утвердженні української державності.
Євгенія САМОЛЮК,
провідний бібліотекар
Здолбунівської центральної
районної бібліотеки.

У межах реалізації проекту «Служба медико-соціальної допомоги на дому, організація зустрічей та доз­вілля 200 жертв націонал-соціалізму у Здолбунові і Переяслав-Хмельницькому із залученням їхніх родичів та волонтерської молоді», який фінансується німецьким фондом «Пам'ять, відповідальність, майбутнє», відбулася зустріч з начальником Здолбунівського відділу обслуговування громадян Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області Ната­лією Лещенко. Вона розповіла про роботу, виконану органами Пенсійного фонду України у зв’язку з прийняттям Верховною Радою третього жовтня ц. р. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Кращі завжди попереду. Ними захоплюються. Їм за­з­д­рять. Згодом їхні вчинки та здобутки переосмислюють. І це цілком логічно й зрозуміло. На жаль, з часом у людській пам'яті «губляться», стираються, немов вкрившись імлою, деталі подій та окремих рис, притаманних непересічним особистостям. А в шаленому вирі сучасного інформаційного потоку частково втрачається й пам'ять історична, пам'ять поколінь. Запобігти цьому, можливо, допоможе ось ця публікація - нарис зі спортивної історії нашого рідного міста про майстра спорту з легкої атлетики Володимира Володимировича Панасюка.

Володимир Панасюк народився 14 січня 1941 року в Здовбиці. Так склалося, що батька свого він навіть не бачив, як і той сина. Адже наприкінці 1940 року Володимир Панасюк старший був призваний до війська, пройшов усю війну і загинув у 1945-му в Чехії. А мама, Харитина Данилівна Панасюк, усе життя працювала в колгоспі ланковою, прагнучи поставити на ноги єдиного сина. Зважаючи на специфічність праці в тогочасних колгоспах, щоденно вихованням Володі займалася його бабуся по татові - Марія Натифорівна Панасюк. А от про «чоловіче» виховання хлопчини дбав батьків брат - Микола Онуфрійович Панасюк. Саме він, дядя Коля, затятий спортсмен, прищепив любов до спорту і своєму племіннику. На фото внизу – маленький Володя з дядею Колею.

У 2018-му наша землячка Любов Петрівна Шаркова (на фото) мала б відзначати важливий і приємний ювілей - 30 років на посаді завідуючої сільським клубом села Лідаво. Але цьогоріч навесні, коли підвело здоров’я, улюблену роботу змушена була полишити. Однак зуміла мужньо сприйняти ці випробування, не зневіритися, не зламатися. І далі кожен її крок життєвим шляхом проміниться любов’ю - до людей, до творчості, до України. Бо й сама ж вона - Любов.

Здовбиця - Лідаво - Здолбунів
Любов Петрівна родом зі Здовбиці. Там збігло дитинство, там стрічала юність. Звісно, як і решта сільських дівчат, знала працю по господарству, дослухалася до маминих порад. А в час дозвілля з подругами ходила до клубу, «на танці». В одне з сусідніх сіл, найчастіше - в Уїздці, бо тоді у молоді в моді був такий своєрідний «обмін». На той час і гадки не мала, що колись Лідаво буде її справжнім домом.

 


«Висить ябко, висить, але впасти мусить. Коли дів­ка файна...». Люба віддавала подругу заміж. На тому весіллі й примітив її лідавський хлопчина. Там познайомились. Потім спілкувалися. Заміж покликав. Відтоді, як у листопаді 1987-го на рушник стали, переїхала до нього у Лідаво.
Уже три десятиліття вони у парі. Чоловік для пані Люби - друга половинка і надійна опора. Вміє він підтримати, і по-доброму пожартувати, аби підняти настрій. Разом дбають про оселю, господарку, бо ж реалії такі, що «на зарплату сподівайся, а з городом і худобою - таки надійніше». Зростили сина, тепер радіють онуку, стараються, чим можуть, помагати своїм дітям, що живуть у Здолбунові. Сюди, до внучка, любляча бабуся наві­дується майже щодня. Утім, стосовно пані Люби «бабуся» - це, швидше, почесний родинний «титул», бо ні за тим, як вона виглядає, ні за тим, якою є в душі, так її називати зовсім не хочеться.

В одній зі шкіл Волноваського району

Цього тижня делегація здолбунівчан відвідала Волноваху, що на Донеччині. Наші земляки вирушили до цього міста на запрошення голови Волноваської районної ради Валерія Лубінця та народного депутата України Дмитра Лубінця, щоб налагодити партнерські відносини та підписати угоду про співпрацю між двома районами, передусім у гуманітарній сфері.
У складі делегації до Волновахи вирушили голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук, його заступник Сергій Гридін, депутат Здолбунівської районної ради Василь Тимощук, директор ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту» Руслан Шевчук та начальник Здолбунівського міжрайонного відділу СБУ в Рівненській області Володимир Сич.
Як повідомив один з учасників поїздки, голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук, наші земляки побували у кількох школах Волноваського району, де поспілкувалися з колективами та учнями, подарували школярам книги. Дітей з Волноващини запросили на Здолбунівщину на новорічні свята.