Яка вона, сучасна школа? Яку мету нині поставлено перед учнями й вчителями? Чи має право на існування у непростий час реформ сільська школа? Відповіді на ці запитання ми намагалися знайти на спільному засіданні учнівського парламенту та педагогічного колективу Івачківської ЗОШ І-ІІ ст.
Старшокласники, підсумовуючи свою дослідницько-пошукову роботу, виступали з презентаціями й повідомленнями про історію нашої школи. А вона в Івачкові діє з 1871 року. Тоді в ній навчалися діти з усіх нав­колишніх сіл: Копиткового, Новомильська, Гільчі та ін. У 60-х роках ХХ століття збудували нове приміщення закладу по вулиці Сільрадській, і 1 вересня 1968 року в ньому розпочалось навчання, а на його подвір’ї висадили ялинки, що й зараз привітно зустрічають усіх, хто навідується до храму науки.

П’ятдесят років… Багато чого в школі змінено, добудовано, оновлено, а ялинки, наче ті вартові, стережуть безтурботне дитинство наших дітлахів. Не раз чуємо від односельців: «Не уявляємо школи без ялинок». Але частина цих дерев всохла, частину звалили буревії... Тому в ході спільного засідання учнівського парламенту та педагогічного колективу було ухвалено рішення організувати благодійний ярмарок, а на виручені там кош­ти закупити саджанці молодих ялин. Підтримали акцію і батьки школярів - приготували для ярмарку солодощі.
Ярмарок відбувся. І нев­довзі ми висадили молоді деревця на шкільному подвір’ї. Впевнена, кожен учень, який брав у цьому участь, мав на думці: «Рідна школо, ми тебе дуже любимо. А деревця обов’язково доглядатимемо».
Акція «До 50-річчя школи - посади ялину» сприяла формуванню у дітей низки необхідних ключових компетентностей - трудової, естетичної, екологічної, здоров’язберігаючої, соціальної, громадянської, що на сьогодні є основною вимогою до нової української школи. Крім того, наші школярі вчились ініціативності та підприємливості. Адже школа повинна дати практичний життєвий орієнтир кожній дитині.
Катерина ЮРЧУК,
заступник директора
з навчально-
виховної роботи
Івачківської ЗОШ І-ІІ ст.

Додати коментар