Дотримання яких “правил” поведінки до і після Причастя є не лише недоречним, але й шкідливим? Для християнської свідомості забобони - це щось протиприродне. Але, на жаль, навіть серед людей, які приступають до Причастя, вистачає тих, хто ще не полишив язичницького світогляду.

Основні заяви президента щодо викликів, які стоять перед Україною в 2018 році.
Президент України Петро Порошенко в середу, 28 лютого, у Києві дав прес-конференції "Виклики-2018". Зокрема, він перелічив виклики для України, розповів про реформування армії, про процес звільнення заручників, а також про президентські та парламентські вибори.


Про виклики для України
Порошенко заявив, що ключовим викликом у 2018 році продовжує залишатися війна Росії проти України. Водночас він наголосив, що ціна агресії для РФ зростає завдяки зміцненню Збройних Сил України та продовженню політики санкцій проти Москви.
"Посилення її бойової спроможності залишиться моїм головним пріоритетом як Верховного головнокомандувача Збройних Силу України. Наші Збройні сили слід укріпити настільки, щоби вони були не лише обороноздатними, але й спроможними звільнити окуповані території ", – підкреслив він.
Крім того, Порошенко повідомив, що зараз пріоритетним залишається мирний, політико-дипломатичний спосіб відновлення територіальної цілісності.
Серед інших викликів, глава держави також назвав соціальні, а саме – бідність, низький рівень та незадовільна якість життя переважної більшості українців. А також, "популізм та отаманщину".

Настоятель Свято-Різдво-Богородичного храму Івачкова
отець Віталій освятив приміщення дитсадка.

В Івачкові 16 лютого усім селом святкували знаменну подію: там після капітального ремонту приміщення-довгобуду відкрили першу групу ДНЗ «Малятко».

Жителі Івачкова та двох сусідніх сіл - Гільчі Першої й Миротина - про дитсадок мрія­ли десятиліттями. Ще на світанку української незалежності, у 1991-му, в селі звели будівлю, куди згодом мали «заселитися» дві групи дошкільнят. Однак в експлуатацію це приміщення так і не ввели.
Відтоді довгобуд простоював роками - аж до 2017-го, коли ініціативна група небайдужих сельчан порушила питання щодо завершення облаштування приміщення. А згодом до Івачкова навідався народний депутат Олександр Дехтярчук, щоб на власні очі оцінити об’єкт та зрозуміти, як саме можна допомогти івачківцям.

Родина Лапчуків подарувала
«Малятку» сучасний телевізор.

 


Саме небайдужість депутата стала першим реальним поштовхом до початку робіт. Уже незабаром за сприяння Олександ­ра Дехтярчука на Здолбунівщину надійшло понад 450 тис. грн. коштів субвенції з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, завдяки чому й вдалося розпочати роботи.

Під час першої цьогоріч колегії Здолбунівської РДА очільник райдержадміністрації публічно відзвітував про свою роботу у 2017 році.

Звітував Сергій Кондрачук, демонструючи членам колегії та іншим присутнім насичену презентацію з інформацією про роботу усіх галузей району у 2017-му.
Звіт вийшов інформативним, оскільки розповідати голові РДА було про що. Адже торік в районі відбувалися роботи на понад 50 об’єктах. Капітальні та поточні ремонти вдалося провести у низці закладів освіти, культури, медицини та ін. На багатьох об’єктах роботи продовжуватимуть і цьогоріч.

У межах «Естафети Пам’яті», приуроченій 29-й річниці виводу радянських військ з Афганістану, представники Здолбунівської районної Спілки ветеранів Афганістану 14 лютого побували у кількох селах району. Леонід Комісарчук, Андрій Ковальчук, Віктор Шевчук, Ігор Кирилюк вшанували пам'ять загиблих та померлих учасників війни в Афганістані покладанням вінків на могили Валентина Паливоди і Петра Плевича у Новій Мощаниці, Віталія Мельника - у Будеражі, Володимира Чаюка та Василя Мудрого - у Малій Мощаниці, Ігоря Денисюка - у Старій Мощаниці, Василя Синяка - у Цуркові, Володимира Години - у Здовбиці. З «афганцями» був і надійний, перевірений роками водій Віктор Карасюк.

Є те, з чим змиритися неможливо. Хіба що призабути, на якийсь час свідомо відкинувши усвідомлення втрат кудись далеко, на інший рівень. Хіба що не думати, щоб не було так гірко і сумно…
Але рідним тих, хто чотири роки тому потрапив під обстріл у самому цент­рі столиці, вочевидь, недоступне й таке тимчасове забуття. Якщо ми - усі ті, хто щиро тужить за втраченими на Майдані життями - втираємо сльози під журливі пісні і думаємо про вічне у Хвилину мовчання, то рідні Небесних Лицарів живуть з цим увесь час. Щодня. Щомиті. Уже чотири роки. Досі достоту не розуміючи, хто стріляв, хто дав наказ, хто і коли має понести за це справедливу кару…

Подяку «за особисту мужність та відвагу під час порятунку людини на пожежі» вручили здолбунівчанину Івану Климчуку цього тижня. Окрім Подяки, рятівник за свій героїч­ний вчинок отримав від пожежників ДПРЧ-18 сувенір.

Прикметно, що незадовго до події чоловік взяв участь у семінарі-нараді від місцевих рятувальників. Там керівникам ОСББ, одним з яких і є Іван Климчук, та управлінських компаній розповідали про пожежну безпеку у багатоповерхових житлових будинках. Отож, здобутий теоретичний досвід знадобився на практиці.

До проблем учасників АТО та їхніх родин у нашому районі ставляться з розумінням. Це засвідчує і те, що задля забезпечення належного соціального захисту людей цієї категорії активно працюють спеціалісти різних установ, і відсутність звернень зі скаргами з боку АТОвців.
Нині в районі на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, перебуває 561 учасник АТО. Про це повідомив начальник управління соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації Микола Бортник, інформуючи про соціальний захист учасників АТО у Здолбунівському районі під час колегії РДА.
Упродовж 2015-2017 років до управління задля отримання різних видів консультацій звернулися 603 учасники АТО та члени їхніх родин; 57 учасників антитерористичної операції перебувають на обліку для отримання санаторно-курортних путівок, 31 особа такі путівки вже отримала; 93 учасники АТО пройшли реабілітацію у санаторно-курортних закладах.
Протягом 2014-2018 років 538 учасникам АТО було надано одноразову допомогу у розмірі 500 грн. кожному. Семи родинам загиблих військовослужбовців, кот­рі брали участь в АТО, кош­том районного бюджету придбано квартири.

У ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транс­порту» 17 лютого відбулися загальноучилищні батьківські збори.

Під час огляду художньої самодіяльності.

До їх порядку денного увійшли питання щодо організації навчально-виробничого та виховного процесу в училищі. Заступники директора підбили підсумки зроб­леного та досягнутого за рік у цих напрямках. Директор училища Р. І. Шевчук проінформував про використання спонсорських коштів. Зокрема відмітив, що завдяки цим надходженням вдалося чимало зробити для вдосконалення навчально-матеріальної бази училища і створення умов для якісного навчання. Також відзначив, що Здолбунівське ВПУЗТ посідає перше місце серед ПТНЗ Рівненщини за рівнем комп’ютеризації та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виробничий процес. Наголосив, що в училищі й надалі докладатимуть зусиль для покращення підготовки кваліфікованих робітників.

У ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту» вже багато років діє учнівська первинна профспілкова організація. Робота уч­профкому спрямована на захист прав та інтересів учнів, підвищення ефективності соціального діалогу. Учпрофком активно співпрацює з Федерацією профспілок Рівненської області та Центральним комітетом профспілки. Учні Здолбунівського ВПУЗТ не раз брали участь у засіданнях Молодіжної ради ФПО, були учасниками круглих столів з представниками органів влади та місцевого самоврядування.
Нещодавно відбулося розширене засідання президії Обласної організації профспілки будівельників, у ході якого з робочим візитом ДНЗ «Здолбунівське ВПУЗТ» відвідала делегація Центрального комітету профспілки.

Ким є проста людина в історії? Неповторною особистістю, чи випадковою галузкою на хвилях розбурханого житейського моря, чи міцним кораблем, який впевнено йде своїм курсом наперекір усім негодам і штормам?
Думається, все залежить від первинного настрою, від того, що закладено в людині з самого дитинства, від внутрішнього камертона, який, дзвінко зазвучавши раз, вивіряє тональність усіх подальших вчинків.
Героєві публіцистичного роману-дилогії «Камертон», який належить перу відомого на теренах Рівненщини журналіста і письменника Спиридона Кравчука, Миколі Бруховському справжній камертон (бо ж син закінчив Кременецьку дворічну регентську школу) подарував батько-священик. Але подарований інструмент став для нього не лише підмогою в професії, а й значущим символом совісті і правди, у відповідності з якими він вибудовував своє життя, служив людям.

має НаУ «Острозька академія» як провідний центр української духовності та патріотизму. Право на це закладу надала родина Соколиків - представники української діаспори у Канаді і єдині розпорядники спадщини Уласа Самчука. Тож в НаУ ОА планують видати друком повне зібрання творів нашого славетного земляка, серед яких трилогії «Волинь» та «Ост», ранні романи «Саботаж УВО», «Кулак», «Гори говорять», «Марія», «Сонце із Заходу», романи «Юність Василя Шеремети», «Чого не гоїть огонь», «На твердій землі», мемуари «Мої границі», «На білому коні», «На коні вороному», «П’ять по дванадцятій», «Плянета Ді-Пі», новели і публіцистику, листи, щоденник тощо, аби в Україні з ними ознайомилось широке коло читачів.
До слова, до сторіччя з дня народження Уласа Самчука редакційно-видавничим відділом Острозької академії було видано трилогію письменника «Волинь» та його «На білому коні. На коні вороному». До 105-ї річниці від дня народження - «Марія», «Віднайдений рай» та «Чого не гоїть огонь». Торік видали твори «Плянета Ді-Пі» та «П’ять хвилин по дванадцятій». Також уже декілька років поспіль за підтримки родини Соколиків в НаУ «Острозька академія» проводять всеукраїнські конкурси серед студентської та учнівської молоді, присвячені творчості письменника.
Нагадаємо, Улас Олексійович Самчук народився 20 лютого 1905 року у Дермані.
За інформацією
відділу зв'язків із громадськістю НаУ ОА
на http://rivne.media.

Уже третю свою перемогу в чотирьох матчах групового турніру відкритого зимового чемпіонату Рівненського району з футболу здобув ФК «Мізоч». Цього разу хлопці зі Здолбунівщини розгромили одного з лідерів першої ліги сусіднього району – «ГолДар» із Голишева - 3:0.

Після чотирьох проведених турів ФК «Мізоч» посідає друге місце, маючи у своєму активі 10 очок. Попереду - лише команда ОТГ «Клевань-Оржів». Однак лідер провів на гру більше.
Цих вихідних футбольний клуб «Мізоч» проведе одразу два матчі на турнірі, які відбудуться на запасному полі стадіону «Хімік» у Рівному. У суботу, 24 лютого, чемпіони Здолбунівщини поміряються силами з клубом «РОКО» (Городок). Початок матчу о 14.00. А вже наступного дня, у неділю, 25 лютого, ФК «Мізоч»
о 9.30 зіграє з ФК «Верхівськ».
Павло ДУТКО.

Олександр Стельмашук музикою буквально живе. Постійно цікавиться чимось новим, удосконалює репертуар ВІА «Візерунки» Здолбунівського РБК, яким керує понад 40 років. А коли він починає грати на саксофоні, час ніби зав­мирає. Цей талант - природжений, адже чи не кожен член родини - музикант.
Зараз Олександр Стельмашук разом зі своїм колективом готується до головної весняної події Здолбунова - «Візерункової весни», яка відбудеться 1 березня. Пан Олександр розповів нам про своє ставлення до сучасних співочих конкурсів, рідний колектив та що чекає на глядачів вже наступного четверга.

Олександр Стельмашук у центрі другого ряду

- Пане Олександр, у Вас за плечима чималий музичний досвід. Як Ви почали займатися музикою?
- В мене - музична сім’я. Батько грав на скрипці, мама – на гітарі, брат пішов вчитися в музичну школу на акордеоні. Потім і мене віддали на навчання, але вже на кларнет. Та я не закінчив школи, пішов до музичного училища, з якого випустився у 1972 році. Відразу почав викладати у музичній школі. Та за кілька місяців пішов до армії, де грав у духовому оркестрі.

Уже впродовж кількох тижнів у суспільстві не вщухають розмови щодо створення в різних куточках України осередків організації «Національні дружини». Складатимуться такі об’єднання з переважно молодих людей, активістів та учасників АТО, що контролюватимуть дотримання правопорядку на вулицях міст нашої держави. Говорять, що рано чи пізно, докотиться ця «хвиля» і до Здолбунівського району.

І тут, як це часто буває, думки громади розділилися. Одна частина суспільства вважає, що присутність «Національних дружин» дасть змогу зробити вулиці міст безпечнішими, водночас, інші переконані, що за хлопцями в сіро-чорних одно­строях стоять конкретні політики, які використовуватимуть новітніх дружинників лише для досягнення своїх інтересів.
Як розповів голова осередку Національного корпусу Здолбунів Володимир Лавренчук, вже цьогоріч «Національні дружини» діятимуть в кожній області України, і Рівненщина в цілому, та Здолбунівський район зокрема, винятком не стануть:
- Мені дивно, що про «Національні дружини» усі заговорили тільки після маршу, організованого наприкінці січня у Києві. Насправді цей рух створений ще рік тому і діє відтоді. Вважаю, що «Національні дружини» мають стати для громадян прикладом, як потрібно об’єднуватися, щоб захищати свої права та інтереси. Сьогодні ми усі бачимо певні недопрацювання поліції і готові їй допомагати. Взагалі, я не проти, щоб разом з поліцейськими вулиці патрулювали не тільки «Національні дружини», але й будь-які інші громадські формування. Це лише сприятиме забезпеченню правопорядку.

Про зменшення кількості крадіжок за останній рік на території району повідомив на прес-конференції начальник Здолбунівського відділення поліції Сергій Криса. Натомість випадків шахрайств, нанесення тілесних ушкоджень на побутовому рівні, а також виявлення наркотичних речовин усе ще чимало. Саме боротьбу з наркоманією головний поліцейський Здолбунівщини назвав своїм на сьогодні пріоритетним завданням.

- Мені не подобається, що Здолбунів називають наркоманським містом. Досить часто поліція отримує критичні зауваження на свою адресу, що ми, мовляв, не надто ретельно боремося з особами, які вживають та розповсюджують наркотики. Тому посилимо заходи з виявлення та притягнення до відповідальності таких людей.

З новаціями, які втілюють освітяни Рівненського району, днями ознайомилися їхні колеги зі Здолбунівщини

Наші земляки і почули, і побачили чимало цікавих новацій.

Ще наприкінці минулого року у Кабміні затвердили план запровадження концепції «Нова українська школа». Серед іншого, він передбачає оновлення змісту шкільної освіти, зміни у підвищенні кваліфікації вчителів, а також розробку професійних стандартів у сфері загальної середньої освіти. Простіше кажучи, на нашу сучасну загальноосвітню школу очікують масштабні зміни.
Для того, щоб розпочати втілювати будь-які новації у життя, потрібен досвід, котрий можна запозичити у тих, хто вже встиг здійснити певні кроки в цьому напрямку. Саме з метою обміну досвідом 7 лютого керівники закладів освіти Здолбунівщини побували у Рівненському районі. Під час візиту освітяни ознайомилися з роботою низки навчальних закладів та дізналися про новації, які колегам вдалося втілити у життя в межах концепції «Нова українська школа».

Наприкінці минулого тижня здолбунівську «Фейсбук»-спільноту сколихнув допис місцевої громадської активістки Валентини Лукашук про те, що на подвір’ї Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступеня № 5 отруїли собаку. Згодом виявилося, що це не перша тварина, яка загинула за останні дні поблизу школи. Хто саме позбавляє собак життя, наразі з’ясовує поліція.

«Діти не могли спокійно ходити подвір’ям школи»
У коментарях в соцмережах чимало дописувачів у причетності до загибелі собаки запідозрили директора Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступеня № 5 Жанну Рудик. Адже напередодні вона розмістила у «Фейсбук»-спільноті «Типовий Здолбунів» оголошення з проханням до власників собак, які гуляють на території школи, забрати звідти домашніх улюбленців. Бо вранці того ж дня на подвір’ї школи один з таких псів покусав першокласника.


- Того дня першокласника собака вкусив за руку. Я поцікавилася у працівників школи, чиї то тварини. Проте господарі так і не знайшлися. Тому й залишила у соцмережі таке прохання. Зателефонувала до міської ради, дізналася, до кого звернутися по допомогу. Відповідальні за це працівники КП «Здолбунівське» зазначили, що не гарантують, що допоможуть саме завтра. Наступного дня поїхала на нараду до відділу освіти, а згодом у Рівненський район. І про ситуацію дізналася лише ввечері, ще коли була в Заборолі, й мені зателефонували журналісти. Сама шокована цим випадком, - зазначила Жанна Рудик.

Нині на вулицях Здолбунова варто бути особливо обережними. Сніг на дорогах, пішохідних доріжках та порогах приміщень перетворився на кригу. Якщо вулиці міста та пішохідні доріжки ще посипають піщано-сольовою сумішшю представники КП «Здолбунівське», то зайти в окремі заклади та магазини буває проблематично через слизькі сходи та пороги.
Приміром, нещодавно здовбичанка, намагаючись зайти в місцеву держустанову, впала на східцях і зламала ногу. Щоправда, там виправилися і невдовзі на сходах встановили дерев’яну решітку. Але й без того, як скаржаться здолбунівчани, заметених снігом та вкритих льодом східців чимало. І через це люди з року в рік у зимовий період мають забої, переломи та величезні рахунки з аптек.
За інформацією заввідділенням травматології Здолбунівської центральної районної лікарні Олексія Ясена, кількість травмованих внаслідок падінь під час ожеледиці така ж, як і в минулі роки. Та все ж, напевно, травмувань було б у рази менше, якби пороги та східці якісно і вчасно розчищали, накривали решітками та посипали спеціальною сумішшю.
Ірина САМЧУК.

У БКЦ відгомоніла «Весела толока»

У неділю, 11 лютого, у Здолбунівському БКЦ відбувся перший регіональний фестиваль української народної жартівливої пісні, танцю та гумору «Весела толока». До нашого міста прибули численні професійні й аматорські мистецькі колективи, виконавці-солісти та гумористи з різних куточків Рівненщини. Чимало номерів представили глядачам і артисти з нашого району, зок­рема зі Здовбиці, Мізоча, Здолбунова. Вразив широтою й віковий діапазон учасників фесту - від найменших до вже сивочолих.