Ким є проста людина в історії? Неповторною особистістю, чи випадковою галузкою на хвилях розбурханого житейського моря, чи міцним кораблем, який впевнено йде своїм курсом наперекір усім негодам і штормам?
Думається, все залежить від первинного настрою, від того, що закладено в людині з самого дитинства, від внутрішнього камертона, який, дзвінко зазвучавши раз, вивіряє тональність усіх подальших вчинків.
Героєві публіцистичного роману-дилогії «Камертон», який належить перу відомого на теренах Рівненщини журналіста і письменника Спиридона Кравчука, Миколі Бруховському справжній камертон (бо ж син закінчив Кременецьку дворічну регентську школу) подарував батько-священик. Але подарований інструмент став для нього не лише підмогою в професії, а й значущим символом совісті і правди, у відповідності з якими він вибудовував своє життя, служив людям.

Події цього глибокого за змістом твору, виписаного з великою любов'ю і неабиякою майстерністю, відбуваються на території Кременецького та Рівненського повітів, Мізоцької, Здолбунівської, Гощанської, Межиріцької та Корецької волостей і гмін, деяких районів та міст Росії. Але головна арена розгортання подій роману-дилогії - село Крилів, що на Кореччині. Звідси й родовід самого автора, тут йому все близьке і дороге серцю: і люди, і навколишня природа, і непроста, суперечлива, часом навіть трагічна історія.
У своєму творі Спиридон Кравчук яскраво змальовує стражденне життя мешканців нашого краю, які, однак, не змирилися з гнобленням, а піднялися з колін на священну боротьбу за честь і свободу рідної Волині і всієї України.
Головним героєм роману-дилогії став простий регент хору, дяк Крилівської сільської церкви Микола Бруховський, який пройшов нелегкий шлях становлення справжнього борця за краще життя свого народу, серцем доторкнувся до потужної хвилі боротьби, яку очолила і повела на західноукраїнських землях Організація українських націоналістів, що постала на міцному фундаменті Товариства «Просвіта».
І історія цього народження, цієї всенародної боротьби не надумана, а взята з конкретного життя, з таких же конкретних матеріалів карних справ НКВС проти патріотів.
Треба зазначити, що цьогріч автору «Камертона» Спиридону Кравчуку виповнюється 80. І за ці свої вісім десятиліть він пройшов велику життєву школу. З п’ятнадцяти років пізнав фізичну працю: був рільником і будівельником, шофером і кіномеханіком, журналістом. Служив в армії, здобув вищу освіту. Обирався депутатом і членом виконкому Гощанської районної ради, головою Гощанської селищної ради. А ще багато сил і енергії він віддав краєзнавчій роботі, пошуку імен багатьох героїв тієї боротьби, про яку він пише в своєму творі. Саме ця краєзнавча робота, в якій він досяг значних вершин, віддзеркалилася і в «Камертоні». Тут величезний історичний фактаж органічно вплетено в загальну канву, а відтак і картину твору. Та з таким умінням і майстерністю, глибиною, що книгу можна сміливо визначити як своєрідну енциклопедію подій нашого краю, з конкретними цифрами і фактами, поданими публіцистично і з великою історичною достовірністю. Не побоюсь сказати, що такий своєрідний мікс мені зустрічається вперше. І від цього цінність цієї роботи зростає в рази.
Не буду переповідати сюжет книги. Її треба читати, аналізувати, обговорювати на серйозних читацьких конференціях, розглядати через призму історичних подій, що відбувалися на наших теренах. А спілкування з автором буде дуже цінним для учнів шкіл, студентів, істориків і всіх тих, хто має потребу в дійсно енциклопедичних знаннях, якими володіє сам автор, і в тому багатстві фактів з життя й історії багатьох міст і сіл, храмів, окремих особистостей, якими насичена книжка, що сама стала камертоном совісті і правди.
Звичайно, як і у всякій серйозній роботі, не обійшлося і без промахів при виданні цієї книги. Вона, на жаль, грішить окремими орфографічними помилками. Але це зовсім не применшує її цінності, а свідчить, швидше за все, про хронічні «хвороби» нашої видавничої галузі, котрі прийшли через безгрошів’я і байдуже ставлення держави до її повноцінного функціонування. Але це вже тема окремої розмови.
Володимир ДРОЗЮК,
член Національної
спілки журналістів України,
заслужений журналіст України.

Додати коментар