Кожна людина має хист до певної справи, але іноді не кожна може вчасно цей талант виявити. У когось є здібності в IT-сфері, комусь до вподоби наука чи технології, а хтось має нахил до творчих професій. Саме таким творчим та здібним виявився здолбунівчанин Олександр Гефтер.

Чоловік має педагогічну освіту і працює у Здолбунівській музичній школі викладачем по класу гітари. Та окрім цієї досить творчої професії у нього є не менш творче та неординарне хобі - виготовлення годинників з вінілових пластин. Такою незвичною справою Олександр почав займатися близько півроку тому.
- Насправді першочерговою ідеєю був взагалі зовсім інший задум. Я прагнув зробити щось пов’язане з музикою, точніше зі своєю старою гітарою, яку хотів реконструювати і всередину вмонтувати годинниковий механізм. Але потім все «перегралося», з’явився вініл, і це все об’єдналося - вініл, годинник, гітара. Трохи в Інтернеті почитав, подивився, що люди цим займаються, і виготовив основу для годинника з вінілової пластини. Але в Інтернеті побачив багато машинної різки, а я це повторити не можу, бо надто детальна робота, у мене поки ручний варіант, - розповідає чоловік.

Насправді процес виготовлення годинника досить копіткий. До початку роботи ще потрібно розробити ескіз, продумати всі деталі майбутнього витвору, а лише тоді приступати до вирізання.
- Спочатку я все малюю на комп’ютері, беру певні зображення, комбіную їх, співставляю разом, щоб вийшла композиція, яка мені до вподоби. Після цього роздруковую на папері, приклеюю до пластини і за допомогою лобзика вирізаю необхідні узори. Звісно, робота ця не дуже проста, є внутрішні та зовнішні узори, які випилюю. Цю роботу можна порівняти з різьбленням по дереву. Єдина складність у тому, що вінілові пластини при вищих обертах лобзика можуть плавитися, тому тут потрібно бути обережним, навіть, радше, повільним, щоб не зіпсувати виріб, - говорить майстер.

Але робота ця творча, тому потребує не тільки терпіння і навичок, а насамперед натхнення, адже без нього не можна зробити ні годинник, ні ескіз. У пошуках натхнення Олександру допомагають друзі та замовники.
– Іноді думаю, що більше не виготовлятиму цих годинників, ну коли у мене депресивний настрій. Але якраз в цей час мені хтось пише і запитує: «Чи може виготовити такий чи інший годинник?» Це наче внутрішній виклик для мене, тоді в голові відразу шестерні починають працювати, і я вже уявляю, як новий виріб має виглядати. Мені стає цікаво розробити і виготовити його. Сідаю за комп’ютер, створюю макет. Мені це просто подобається, для мене це відпочинок, - каже чоловік.

Ось так, маючи одну творчу роботу, людина знаходить відпочинок та натхнення в іншому, не менш цікавому занятті. Для майстра це просто захоплення, улюб­лена справа, яка допомагає відпочити, забути про щоденні клопоти і вдосталь пофантазувати, та ще й до того створити оригінальний подарунок.
– Для мене робота з вінілом стала своєрідним релаксом. От на концерт люди приходять послухати музику, відпочити, а я працюю на цьому концерті завдяки гітарі, а ось це, чим я займаюся у вільний від роботи час – моє хобі. В процесі створення макета мозок ніби відгороджується від негативу, натомість вмикається фантазія. Кожна людина повинна відпочивати. Пам’ятаю, мені мама завжди говорила, що людина, яка працює головою, має відпочивати виконуючи щось фізично, і навпаки – якщо працюєш фізично, то маєш трохи попрацювати розумово. Мабуть так у мене й сталося, це просто відпочинок від моєї основної роботи, який приносить мені задоволення, - ділиться Олександр Гефтер.

На виготовлення одного годинника майстрові потрібно в середньому три години. А ось на задум та розробку виробу можна затратити набагато більше часу.
- Іноді на розробку макета і задум йде більше часу, ніж на сам процес виготовлення. Буває ідея є і за півгодини вже готовий макет, а іноді комбінуєш-вигадуєш, а натхнення довго не приходить. Найбільше часу насправді забирає не вирізування, а шліфування, доопрацювання маленьких нюансів. Наприклад, щось не так підрізане і треба підправити. Вініл – це такий матеріал, який має шершавість, тому краї виробу обов’язково треба шліфувати. Хоча з першими своїми годинниками я цього не робив, - пригадує чоловік.
Для виготовлення таких годинників потрібний ще й матеріал, якого сьогодні у магазинах товарів для творчості не купиш. Тому Саша шукає старі вінілові пластини у знайомих, а решту деталей замовляє через мережу Інтернет.

- Вінілові пластини ще є у людей, які раніше їх колекціонували, тому друзі мені приносять ці пластини, а на заміну просять зробити при нагоді годинник. Виходить певний бартер, який мене цілком влаштовує, - розповідає майстер.
Перші годинники ручної роботи чоловік просто дарував знайомим, колегам, батькам на свята. Годинник у вигляді тризуба подарував Здолбунівському історико-краєзнавчому музею, а з надписом «Нове життя» - для нашої районної газети.

– Найцікавіше, що коли я свої годинники дарую людям, вони дивуються, що ті ще й робочі. Напевно більшість вважає, що це просто елемент декору, а виявляється він працює, - посміхаючись розказує Олександр.
Відколи почав займатися цим хобі чоловік виготовив близько півсотні робіт: двадцять з них це замовлення на КВМ - клуб веселих музикантів, для цього Олександр виготовив двадцять вінілових кубків, все решта – годинники. Щоправда, якщо раніше тематика виробів була лише музичною, то тепер вона різнопланова.

– На продаж виготовляю, бо люди почали просити, але не збирався цим займатися. Та якось одна знайома дуже наполягала, тому довелося продати. Але скласти вартість... Це був якийсь панічний момент, - пригадує Саша.
У подальшому чоловік планує спробувати удосконалити свої роботи, додати до них нові елементи.
- Хочу ще зробити годинник з підсвіткою, це буде експериментальний варіант, уже замовив усі необхідні деталі, це неонова підсвітка і ще світодіодна, яка буде живитися від електроенергії. Поки плани такі, побачимо як вийде. Треба пробувати, - говорить Олександр.

Чоловіка просили провести майстер-клас з виготовлення таких годинників, але поки він не знає, яким чином навчити цього інших, сподівається, що з часом усвідомить, як правильно пояснити, а поки Олександр Гефтер навчає лише гри на гітарі.
- Ще виставку пропонували організувати. Але я здебільшого свої роботи дарую, тому поки їх можна побачити лише на світлинах в Інтернеті, - каже він.
Ось так вчитель музики перетворив ідею реконструкції гітари на нове хобі. А головне, що це захоплення подобається не лише йому, а й багатьом іншим.
Марина КОЛОДИЧ.
Фото своїх виробів надав
Олександр ГЕФТЕР.

Додати коментар