Учні Здовбицької ЗОШ.

Цьогоріч першокласники розпочали навчання у Новій українській школі. Й у пов­ній мірі вже відчули на собі всі переваги та недоліки реформи як школярі, так і вчителі. Минув майже місяць навчання, тож пора поговорити, як воно живеться у просторі нової школи.

Нова українська школа потрібна для нових, сучасних дітей

Про початок реальних змін в освіті розповіла вчитель першого класу Здолбунівської школи № 6 Людмила Віталіївна Сірман. За її словами, тепер і методи навчання, і рівень знань та заохочення, і виховання та розвиток дітей у школі – усе має бути інакшим. Одними із основних принципів НУШ є розкутість та власна думка дитини, навчання через гру, експерименти, досліди, творче мислення, допитливість, самостійність, вміння працювати у команді, мати право на помилку.

Здолбунівська ЗОШ № 6.

Але наголосила вона на тому, що змінилися самі діти. Нові покоління інші, ніж їхні попередники.
– Тепер дітки приходять до школи більше розкуті, хочуть спілкуватися, а вміння висловити власну думку знадобиться їм у подальшому. Навчальний процес проходить за допомогою дидактичної гри і так учні краще запам’ятовують матеріал. НУШ вимагає більше свободи і самостійності дітям, проте дисципліна також дуже важлива. Держава забезпечила нас матеріалами для роботи, з 1-го вересня є букварі. Також підвезли оргтехніку, маємо проектор і полотно, принтер та ламінатор, які необхідні у навчальному процесі.
Тож зі слів цієї вчительки стає зрозуміло, що нова реформа назріла, її потребують сучасні дітлахи, адже суттєво відрізняються від своїх попередників. Для них потрібні нові методи та підходи. І це спостерігають батьки. Менші брати й сестрички сучасних першокласників ще прогресивніші. Не знаючи грамоти, вони напрочуд добре володіють ґаджетами та розуміються у багатьох речах, які важко зрозуміти їхнім дідусям і бабусям. Тому висновок напрошується сам собою – Нова українська школа потрібна для нових, сучасних дітей. Та навіть спираючись на досвід семи європейських країн, реформатори не змогли врахувати всього.

Школи зіткнулися із проблемою простору та підручників

Навчальні заклади з великою кількістю дітей зіткнулися з проблемою простору. Адже за новими стандартами, на одного учня необхідно 2 квадратних метри приміщення. А одномісні парти досить габаритні, і якщо у класі навчається близько 30 дітей, то на осередок відпочинку з килимом, та для художньо-творчої діяльності місця не вистачає.
А ще є рекомендації щодо куточка живої природи, для проведення дослідів. Це надзвичайно цікаво та креативно, та де ж взяти для комфортного навчання додаткову площу?
От у Здовбицькій школі простору трішки більше, як буває у міських школах. Але є інша проблема - відсутність друкованих книжок. Та зараз можна використовувати електронні варіанти підручників, що й роблять вчителі. Хоча Міністерство освіти та науки 14 вересня повідомило, що 100 % букварів, підручників з математики та курсу «Я досліджую світ» для 1-го класу надруковані та передаються на розвезення до обласних книжкових баз. Та вчителька з багаторічним досвідом Зоя Василівна Трофімчук не втрачає оптимізму, бо ж вересень для першачків – це адаптаційний період.
– Зараз важливо, щоб діти увійшли в ритм та режим.
Реформу, безперечно, потрібно було робити. Але чи приживеться все заплановане? Багато чого було й колись, просто називалося воно інакше. Наприклад, сучасні руханки – це та ж сама фізкультхвилинка, а ранкові кола – висловлення власних емоцій, які діти завжди виявляли. Заняття в ігровій формі стали просто яскравіше виражені. Тепер цьому надається більше уваги, як і оформленню класу. Все має бути веселе й цікаве для дітей, бо хороше емоційне сприйняття – основа доброго навчання. Прийшов час змінюватися, змінюємося ми, діти, все суспільство, – розповіла Зоя Василівна.

А вчителі до змін готові: підходять до своєї роботи з ентузіазмом,
креативністю та новаціями

Відвідавши дві школи –міську та сільську, вирішила доповнити побачене там, зателефонувавши в інші школи району та поцікавившись, як же розпочалася НУШ. Результат в цілому добрий. Реформа стартувала успішно. Навіть найвіддаленіші школи усією необхідною матеріальною базою забезпечені. Це принтери та ламінатори, ноутбуки чи комп’ютери, дидактичні матеріали, проектори. Все, що обіцяли і потрібно на даному етапі, у педагогів є.
Проте важлива не лише технічна база. А як же вчителі? Чи готові вони до переходу нової системи? Кажуть, що готові. Адже усі вчителі, які прийняли діток у перші класи, пройшли спеціальні курси та, відповідно, склали за моїми спостереженнями, підходять до своєї роботи з ентузіазмом, креативністю та новаціями. Позитивно ставляться до змін в освіті та намагаються дотримуватися усіх сучасних норм та правил. Намагаються спонукати дітей до навчання за допомогою нових методів. Наші педагоги справді зуміли відійти від колишньої, в дечому застарілої, системи освіти, і тепер з новими силами, знаннями та натхненням сміливо вчать нове покоління бути компетентними в усьому, чого вимагатиме від них життя.
Марина КОЛОДИЧ
Фото автора

Додати коментар