Що змінить у нашому житті Угода
про асоціацію України з Європейським Союзом?

Нарешті звершилося: 27 червня у Брюсселі підписано економічну частину Угоди про асоціацію України з ЄC. Цей привід для гордості за європейський вибір нашої держави, хоч і затьмарений неспокоєм на Сході, проте дає надію, що з обраного шляху вже не зійдемо.
Позатим, угода про асоціацію - це тільки початок. І навіть за умови її активного втілення у життя (а на адаптацію умов угоди для створення зони вільної торгівлі з ЄС передбачено десять років) не варто чекати, що вже незабаром у нас потечуть європейські молочні ріки з киселевими берегами.

Якість - понад усе
Яких же змін у житті варто чекати кожному з нас у зв’язку з чітким означенням європейського вектора? Експерти, котрі детально аналізували текст економічної частини угоди, зазначають, що створення зони вільної торгівлі України з ЄС призведе до глобальних змін у нашій економіці. Для українських товарів з часом відкриються величезні ринки збуту, причому, не лише у Європі. Але Євросоюз «прийматиме» лише ті вироби, котрі повністю відповідають тамтешнім стандартам.

Тому виробники перед виходом на європейські ринки будуть змушені суттєво поліпшити виробничу базу та змінити підхід до забезпечення якості товарів. Як стверджують фахівці, основ­ні фонди на українських виробництвах зношені на 60 %, до того ж у порівнянні з Європою у нас вдвічі вища енергоємність продукції та втричі нижча продуктивність праці. Натомість українським споживачам, вочевидь, доведеться сприйняти як належне подорожчання багатьох груп товарів. До того ж економісти попереджають, що підвищення стандартів виробництва зможуть «потягнути» далеко не усі підприємства, оскільки на це потрібен суттєвий ресурс. Але загальний довготривалий прогноз все ж таки оптимістичний: підвищувати якість нашої продукції необхідно уже давно, і цей поступ обов’язково призведе до позитивних зрушень в економіці. А ми нарешті зможемо використовувати у повсякденному житті по-справжньому пристойні товари, а не заздрити якості італійської кави чи польського взуття. Продукти харчування стануть менш шкідливими: наприклад, з їх складу мають повністю зникнути антибіотики та пальмова олія. Ймовірно, що дешеві товари низької якості, котрі не відповідатимуть новим стандартам, взагалі будуть витіснені з ринку.
Питання пошуку нових ринків збуту зараз актуальне, як ніколи, навіть для тих виробників, які були орієнтовані на співпрацю з Російською Федерацією. У перші чотири місяці цього року обсяги експорту в Росію скоротилися на 22,6 %. Очевидно, що політичні настрої у суспільстві суттєво впливають і на економічні зв’язки.
Тому провідні економісти сприймають майбутні зміни як своєрідний виклик: представники бізнесу, як великого, так і середнього та малого, повинні «ударно» попрацювати над вдосконаленням і навчитися виживати у нових умовах максимально прозоро й чесно, щоб згодом отримати від цього зиск. До слова, експерти запевняють, що на експорті товарів щороку Україна зможе заробляти більше 380 мільйонів євро. Тож рухатися тепер точно є куди.

Не економікою єдиною
Євроінтеграційний курс пророчить українцям низку інших позитивних змін, які врешті мають покращити життя по-справжньому, а не так, як це досі практикували ненажерливі владні клани.
Викорінення корупції. Очікується, що втілення у життя постулатів угоди призведе до суттєвого зменшення проявів корупції у державі. Зокрема передбачаються зміни в управлінні державними фінансами, плануванні держбюджету, зміни функцій Рахункової палати, КРУ. Варто зважити й на те, що за нинішнього нахабства корупціонерів чекати напливу іноземних інвестицій, як мінімум, смішно. Зрозуміло, що іноземці вкладатимуть у нашу економіку тільки тоді, коли їх інвестиції будуть захищеними, а в державі питання вирішуватимуться відкрито, а не з допомогою товстих конвертів з грішми.
Реальний захист прав споживачів. Окрім підвищення якості товарів посилиться і рівень їх безпеки для споживачів. На часі - удосконалення законодавства, що дасть змогу українцям впевненіше почуватися у боротьбі з недобросовісними виробниками та отримувати реальну компенсацію за неякісний товар.
Зміни у соціальній сфері. Враховуватиметься принцип гендерної рівності:
жінки отримуватимуть зар­платню не меншого розміру, ніж чоловіки. Працівники зможуть відпочивати додаткові чотири дні відпуски. Передбачено також вдосконалення схеми первинної медичної допомоги. Дипломи та кваліфікації для допуску до роботи, отримані в Україні, визнаватимуться у країнах Євросоюзу.
За чистоту довкілля. Запроваджуватимуться нові стандарти якості води та повітря, зміняться методи контролю за станом довкілля. З’явиться реальний шанс розв’язання наболілої «сміттєвої» проблеми: сміття перероблятиметься, а не псуватиме навколишнє середовище.
Одне слово, перспективи вимальовуються непогані. Щоправда, уже зараз чи не кожен, хто береться аналізувати наш вседержавний зиск від євроугоди, попереджає, що дорога до загального добробуту буде не без каменів спотикання. Наприклад, селяни уже не зможуть «просто так» здавати молочну продукцію виробникам, адже європейським стандартам молоко з дійниці явно не відповідатиме. Доведеться створювати щось на кшталт кооперативів з чітким дотриманням санітарних норм і контролем продукції. І таких суперечливих моментів виникатиме ще чимало.
Як все це буде втілюватися у життя, поки що мовчок. Утім, хочеться сподіватися, що наше європейське майбутнє вже не за горами. Нам би тільки мирного неба та добросовісних державних мужів…
Марина СТЕПАНЮК.

Comments are now closed for this entry