В Україні питання бідності було актуальним завжди. Відсутність нормального дієвого середнього класу, котрий служив би каталізатором суспільних проблем, негативно відобразилась на розвитку нашої держави. За роки незалежності українській владі так і не вдалось запропонувати своїм громадянам щось дієве і ефективне. Живучи в самому центрі Європи, сьогодні українські громадяни практично залишаються на її задвірках. Прикро, коли починаєш розуміти, що в твоїх співвітчизниках закордоном бачать лише дешеву робочу силу. З таким реноме «далеко не заїдеш». Та чи потрібна та Європа, коли у власному домі проблем вистачає?
Бідність в Україні сьогодні набирає вражаючих розмірів. Майже 80% громадян знаходяться за межею бідності. Існує дуже сильна нерівномірність розподілу ресурсів. Виходить так, що 80% – це зовсім бідні, 10% - щось намагаються будувати, 5%-6% – дуже багаті, 2%-3% – багаті неймовірно. Це нагадує ситуацію в латиноамериканських країнах, де правили латифундисти і військові хунти.
Приступаючи до виконання повноважень президента України, Віктор Янукович своїм першочерговим кроком оголосив подолання бідності в країні. Для цього він дав завдання і КМУ, і ВРУ, і іншим органам державної влади працювати на подолання економічної кризи, наповнення бюджету, вироблення дієвих антикорупційних заходів і забезпечення соціальних гарантій населенню. Янукович повинен вирішити питання з соціальними стандартами, гарантіями, соціально незахищеними верствами населення. Крім цього, президенту потрібно подумати про рівень заробітних плат на підприємствах та установах України. Українські зарплати не можуть гарантувати гідного життя. Вони є насміханням над народом. Це породжує, в свою чергу, дуже серйозну проблему.
Бідність штовхає людей на пошуки кращого заробітку. Міграційний відтік є безпосередньою реакцією громадян на низький рівень життя. На тимчасові роботи з України за різними експертними оцінками виїхало за кордон від 5 до 7 млн. осіб. Як правило, це люди працездатного віку. Особливо це стосується таких областей, як Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, тобто тих, де рівень життя населення є найнижчим. Тому, першочерговим завданням влади бачиться створення нових робочих місць та розвиток малого і середнього бізнесу. Особливу проблему становить українське село, де майже половина населення перебуває за межею бідності. Всі ці питання потребують волі і рішучості від президента України.
Януковичу потрібно створити основу, на яку він зможе спиратись у майбутньому. Такою основою для президента повинен стати середній клас. Чим більший відсоток населення відноситиме себе до середнього класу, тим більше гарантій того, що політика президента направлена і діє у правильному руслі.
Президент намагається направляти все у одне русло – українську економіку. Для цього він не втомлюється проводити переговори з іноземними партнерами. Своїм завданням президент бачить суттєву допомогу українській економіці. Головним соціальним ефектом – підвищення зарплат, пенсій, виплат соціально незахищеним верствам населення.
Сьогодні бідність кидає виклик українській владі. І те, як президент і його команда зреагують, покаже їх реальні можливості. Янукович зацікавлений у відновленні довіри громадян до влади, тому його позиція буде залишатись незмінною. Від того, як виконуватимуться вказівки президента на місцях, залежить процес подолання бідності. Тільки підвищивши життєвий рівень громадян, президент України зможе повернути довіру до влади. І на це у Януковича дуже мало часу. Але президент України знає що робити і працює дуже цілеспрямовано.
Остап Середа.
Ми в соцмережах
