Прохолодного недільного ранку шостого жовтня вирушила в екскурсійну поїздку група юних і дорослих учнів суботньо-недільної школи з вивчення польської мови, що вже кілька років діє при Товаристві польської культури Здолбунівщини, яке очолює Софія Михалевич. Цього разу, а організовувати поїздки до історичних місць України, пов’язаних із польською культурою, для Товариства вже стало доброю традицією, екскурсанти зі Здолбунова рушили комфортабельним автобусом до надзвичайно красивого, багатого на архітектурні й ландшафтні особливості давнього українського міста Кременець.

Опікувалась екскурсійною групою вчителька польської мови суботньо-недільної школи Мар’я Мусял. У Кременці групу зустрічали колеги пані Мар’ї з тамтешнього Товариства польської культури, а також екскурсовод. Наші земляки, слухаючи змістовні оповіді останнього, відвідали низку історичних об’єктів, мали нагоду прогулятися вулицями міста.
Насамперед відвідали костел, оглянули історичну будівлю колишнього Кременецького ліцею. Дізналися про визначних осіб – науковців, громадських діячів, митців, пов’язаних із цим закладом. Затим побували у літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького, що діє у будинку, де видатний польський поет провів перші роки свого життя. У музеї учасники поїздки мали можливість детально ознайомитись з біографією митця, переглянути тематичну експозицію, присвячену його дитинству та юності. До слова, Кременець і окремі його місцини поет неодноразово згадує у своїх творах.
Також учасники поїздки відвідали могилу матері Юліу­ша Словацького Саломеї, що на Туницькому цвинтарі. Там вони запалили лампадки, один з учнів суботньо-недільної школи з вивчення польської мови зачитав вірш Юліуша Словацького «До матері». Гід розповів, наскільки теплим і шанобливим було ставлення поета до найріднішої у світі людини.
Здолбунівські екскурсанти пройшлися відомим кременецьким ботанічним садом. Завітали до осередку Товариства культури у Кременці, де перепочили і зігрілися гарячим чаєм.
Захопливою була й екскурсія на гору, відому під назвою Бона, що височіє над містом на 150 метрів (загальна її висота - 397 м над рівнем моря). На горі цій ще лишились руїни надбрамної вежі замку XІІ-XVІ ст. Мандрівникам цікаво було довідатись факти з історії цієї пам’ятки, почути легенди про королеву Бону. Вони милувались чудовими краєвидами, красою довколишньої природи і залюбки фотографувались на згадку.
Трохи стомлені, але задоволені і сповнені вражень, мандрівники повернулись додому. Це була приємна пригода, тож побачене і почуте в ході неї не раз стане темою для обговорення на уроках польської мови в суботньо-недільній школі.
Ольга ЯКУБЧИК.
§

Додати коментар