Кожен з нас у певний період свого життя стикається з питанням щодо оформлення своїх спадкових прав. Що головне потрібно знати при оформленні спадщини.
Спадкування будь-якого майна здійснюється за законом або за заповітом.
Що стосується спадкування за заповітом, то тут зрозуміло, що спадкоємця визначає заповідач у своєму заповіті, в той же час він може визначити і декількох спадкоємців, визначаючи при цьому і майно, тобто кому саме і що саме він заповідає, або включити до спадкового майна за заповітом усе належне йому майно. Заповіти мають право посвідчувати як нотаріуси, так і уповноважені особи органів місцевого самоврядування. Варто також враховувати, що заповідач може складати необмежену кількість заповітів, в такому випадку «діяти» буде останній заповіт, який відміняє попередні заповіти повністю, або в тій частині, в якій їм суперечить.

Також важливим при складанні заповітів та спадкуванні майна є врахування статті 1241 Цивільного кодексу України. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. Як слідує зі змісту зазначеної норми, незалежно від того, вказана особа в заповіті як спадкоємець чи ні, вона має право на обов’язкову частку у спадщині. Але при цьому це є право спадкоємців, від якого дорослі дієздатні особи можуть відмовитись. Відмова від права на обов’язкову частку у спадщині від імені дітей може бути за згодою органу опіки та піклування. Також будь-який спадкоємець за заповітом має право відмовлятись від спадкування за заповітом, але спадкувати майно за законом, або відмовитись від спадщини за заповітом на користь іншого спадкоємця за заповітом.
Олег бондаренко,
приватний нотаріус §

Додати коментар