Один зі співвласників ФГ «П’ятигорське» Ігор Юрійович Середюк.
По обидва боки від нього організаторки свята Ольга Кулай та Катерина Блащук,
далі – турботливі кухарочки та вдячні орендодавці.

Минулої неділі, 26 серпня, мешканці села Сухівці Рівненського району мали гарну несподіванку: фермерське господарство «П’ятигірське» організувало для них велике гарне свято, свого роду обжинки. Нагадаємо, що попередньої неділі – 19 серпня – таке ж свято відбулося у сусідньому Заріцьку.

Незважаючи на складні погодні умови, посуху, урожай цього року, нехай і на глинистих пагорбах, але зіб­рали непоганий. Станіслав Середюк, один з власників ФГ «П’ятигірське», виступаючи перед сухівчанами, згадав, як п’ять років тому довелося їх переконувати і навіть просити, щоб віддали свою землю в оренду. «Перед однією жінкою я навіть на коліна став», – згадує Станіслав Олександрович. Але повірили Середюкам люди з сіл Заріцьк, Сухівці, Радухівка, Старожуків, Малий Спасів, Голишів і сьогодні вже бачать, що не прогадали, віддавши свої паї – 3050 гектарів орної землі – у господарські руки ФГ «П’ятигірське».

Володимир Пилипович Ревко раніше працював тут головою колгоспу, ще раніше – заступником у знаменитого Плютинського, а тепер радий, що його досвід у рідному краї знадобився.
«Пішов на співпрацю з ФГ «П’ятигірське» і не шкодую, – каже він. – Люди відповідальні. Провели реорганізацію майнових паїв, стовідсотково розрахувались з людьми, село газифіковане, дали людям розрахунок і зерном, і грішми, а кому ще не додали, то зберемо ось кукурудзу і до кінця розрахуємося. Розвиваємо й тваринництво.
«Як я прийшов сюди 4 роки тому, то було 150 корів, а нині 671 голова ВРХ – дійні, відгодівля та молодняк. Три приміщення для худоби спорудили, будуть будувати ще, думаємо про сучасне оснащення для доїння корів», – розповідає про тваринницьку галузь ветеринарний лікар Вік­тор Панасович Мікула.
Станіслав Олександрович Середюк, який розпочинав тут роботу з братом Юрієм, а коли той два роки тому трагічно загинув у ДТП, продовжує справу з його сином Ігорем, розповідає, що його очікування щодо самої землі на початку були кращі. «Я передбачав, що ті кошти, які ми інвестували в засоби захисту, добрива, дадуть результат вже на другий рік. Але ж землю не обманеш. Її треба леліяти, як дитину. І так на цих пагорбах результат урожаю став нас радувати лише на четвертий рік праці. Лише минулого року ми отримали пшениці по 7 тонн з гектара, озимих по 6, ярих – по 5. Вдячний за працю моїй команді, зокрема за урожай Володимиру Пилиповичу. Люди вражені, що ми на цих горах досягли такого результату!»
Команда ФГ «П’яти­гірське» складається з агрономів, механіків, інженерів. За п’ять років господарювання вже збудували елеватор, завод для виготовлення жниварок для сої, ріпаку та кукурудзи, будують вже третій корівник. Та найголовніше завдання – це відродити у людей віру. Рухатися вперед, розраховуючи лише на зароб­лені на господарстві гроші, непросто, але все складається. Середюки запевняють, що розвиток буде, вони над цим невпинно працюють, бо дуже хочуть, аби на багатих землях люди були і заможні, і щасливі. А для цього господарству дуже потрібні робочі руки й тямущі голови. Нині поки що працюють тут фахівці зі Здолбунівщини, але фермери вірять, що прийдуть і місцеві.
Спершу на святі був винесений коровай, прозвучали вітальні слова власників і керівників ФГ «П’ятигірське», а по тому був культурний відпочинок. Змістовну програму для сухівчан організували Ольга Кулай з Катериною Блащук, які її і вели. Насолоджувалися сухівчани співом родинного гурту «Швагри мирові» та вокального ансамблю «Калинонька» з с. Глинськ. Зачаровані були чудовим голосом солістки з рівненського етно-дуету «Дуліби» Галини Куришко. Як і у Заріцьку, для сухівчан також організували розіграш лотереї, й чимало учасників, хто зареєструвався і отримав номер, виграли цінні призи. Чи не найбільше свято припало до душі дітворі, адже на пагорбі біля сільської ради розгорнулося ціле дитяче містечко з надувними гірками, з різними майстер-класами, які для дітей організували спеціально запрошені для цього вихователі та майстри.
Насамкінець було частування. Солодкі кавуни й дині, жовтобока кукурудза, канапки та різні напої – усе припало до душі. Люди висловлювали щиру вдячність побажання. Найчастіше лунали слова: «Дякуємо вам!» та «Дай, Боже!» Свято вдалося.
Людмила МАРЧУК.
Фото автора.
§

Додати коментар