переконані працівники Здолбунівського районного територіального центру
соціального обслуговування (надання соціальних послуг)

Чимало прогресивних новацій втілили там і впродовж останніх п’яти років - відколи колектив територіального центру очолив Анатолій Дмитрович ЛІЩИНСЬКИЙ (на фото).  З ним спілкуємось про найвдаліші з уже зреалізованих проектів, сьогодення терцентру та найближчі перспективи подальшого розвитку закладу.

- Анатолію Дмитровичу, ким опікується територіальний центр і скільки цих людей нині?
- Наш територіальний центр надає соціальні послуги громадянам похилого віку, людям з інвалідністю та тим, які перебувають у складних життєвих обставинах. Активні пенсіонери, одинокі літні особи, які через стан здоров’я потребують догляду вдома або в умовах стаціонарного відділення - це ті, з ким і задля підтримки кого ми працюємо. Обслуговуємо людей незахищених, малозабезпечених. Деякими послугами, як от з фізіотерапії, пропонуємо скористатись учасникам АТО.
На сьогодні підопічними територіального центру є понад три тисячі жителів Здолбунівського району. І головне наше завдання - забезпечити цих людей комплексом якісних соціальних послуг сучасного рівня і різного спрямування. Для цього функціонують п’ять структурних підрозділів терцентру, а саме: відділення денного перебування № 1 (у Здолбунові) і № 2 (у Мізочі); відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги; відділення соціальної допомоги вдома та відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання. У територіальному центрі запроваджено такі державні стандарти соціальних послуг, як догляд вдома, стаціонарний догляд, консультування, соціальна адаптація, профілактика. Але наш колектив постійно працює над розширенням спектру пропонованих підопічним послуг, удосконаленням системи їх надання, підвищенням рівня їх якості. Ми створюємо проекти, подаємо заявки на грантові конкурси, шукаємо позабюджетні джерела фінансування...

- То можна стверджувати, що Ваш колектив - це згуртована команда однодумців?
- Звісно, що так. Взагалі вважаю, що найбільше моє досягнення як керівника - це створення дружної ефективної і фахової команди. Саме команди. В іншому випадку ми не досягли б тих результатів, які маємо нині. Адже усі “робочі” ідеї напрацьовуємо і втілюємо разом. Мій колектив - моя опора. І я це дуже ціную.
- Не так давно районний територіальний центр змінив свою “прописку” у Здолбунові...
- Приміщення, що у Здолбунові по вул. Г. Мазепи, 25, де працюємо зараз, терцентр орендує. Переїхали сюди ми у 2017 році, після того, як зробили тут капітальний ремонт. Кошти на нього виділили з районного бюджету.
Що дала така “зміна адреси”? Насамперед змогу суттєво розширити надання соціальних послуг з напрямів психологічна реабілітація та соціально-побутова адаптація. Крім того, сюди, до будівлі, розташованої поблизу міської автостанції, значно зручніше діставатись нашим підопічним. Змінилися на краще умови праці наших фахівців, у сучасному, затишному й добре обладнаному приміщенні зручніше й приємніше проводити заняття для слухачів Університету третього віку.
- Свого часу саме Ви були ініціатором його заснування...
- Інноваційний проект з надання соціально-педагогічних послуг під назвою “Університет третього віку” у­ відділенні денного перебування ми започаткували у березні 2014-го. Тоді створили два факультети - “Основ медицини, здорового способу життя” і “Комунікаційних та інформаційних технологій”. До проведення занять на першому факультеті залучали лікарів Здолбунівської центральної районної лікарні, працівників Здолбунівської центральної районної бібліотеки, представників районної організації Товариства Червоного Хреста України, народних цілителів. Другий діяв на базі Здолбунівської центральної районної бібліотеки. Книгозбірня тоді, до речі, саме виграла грант і отримала кілька комп’ютерів. Це був початок, і тоді Університет відвідувало небагато людей, в основному учасники здолбунівського клубу “Ветеран”. А вже у 2015 р. ми відкрили ще два факультети - “Літературно-краєзнавчий” та “Мистецький”.
Спілкування з відомими людьми, екскурсії цікавими й історичними місцями краю, майстер-класи від народних умільців, зустрічі з юристами, фахівцями ПФУ, управління соціального захисту населення та багато інших заходів мають змогу відвідати студенти Університету. А їх на сьогодні вже близько 60. Діють і всі чотири факультети. До слова, викладання в Університеті здійснюється на волонтерських засадах. Відвідування занять в Університеті сприяє соціалізації людей старшого віку, дає їм можливість подовжити активний період життя, набути нового корисного досвіду, отримати правову допомогу і бути в курсі змін у “соціальних” нормативно-законодавчих актах.
Проект виявився успішним, і сьогодні наш терцентр уже складно уявити без Університету третього віку. Основа успіху в тому, що нам вдалося знайти “ключ”, як саме має відбуватися ця робота, завдячуємо також своїм соціальним партнерам - Здолбунівській ЦРЛ, МГО МФ «Взаєморозуміння і толерантність», ЦСПШБ, Рівненському обласному краєзнавчому музею, НПП “Дермансько-Острозький”, школі волонтерів психолого-природничого факультету РДГУ та багатьом іншим.
Наразі створюємо Університет третього віку ще й у Мізочі. Уже відбулося кілька занять. Звісно, аудиторія слухачів там дещо інша, тож підлаштовуватимемось під її особливості та запити.
- Кілька років тому Здолбунівський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) запустив “Інва-таксі”. Чи надається ця послуга зараз?
- Справді, у 2015 році ми, залучивши фінансову підтримку від сільких, селищної, міської рад Здолбунівщини, придбали спеціалізований автомобіль “Інва-таксі”. Відзначу, що послуга ця є досить затребувана. Авто використовується для підвезення інвалідів-візочників (в районі проживає близько 200), наприклад - до госпіталю у Клевані, центру “Інва-спорт” в Рівному, лікувальних закладів. У першому півріччі 2018-го було здійснено 68 таких поїздок.
- Яка ситуація нині у Будеразькому та Мізоцькому відділеннях?
- У відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання, розташованому у с. Будераж нині проживає 20 осіб, які потребують постійного стороннього догляду. Вони перебувають на повному державному утриманні.
Це - відділення, яке удосконалюємо постійно. З 2013 року там відбулись відчутні покращення. Наприклад, завдяки виграному у Всеукраїнському конкурсі проектів гранту, кілька років тому було по-сучасному облаштовано його територію. У самому приміщенні теж багато чого вдалося змінити: тепер там сучасний ремонт, меблі, обладнання, усі зручності. Є сестринська, пральня, сушильня, кухня, їдальня... Цьогоріч там виконали ремонт системи водозливу. Щось робилось коштом районного бюджету, щось завдяки залученню позабюджетних - спонсорських. Дуже посприяла підтримка від Комітету “Україна” громади реформаторської церкви м. Катвейк, що в Нідерландах.
Відділення денного перебування № 2, що у Мізочі, ми відкрили у 2013 році. Приміщення, де воно міститься, територіальний центр орендує. У цьому відділенні надаємо соціально-медичні послуги з лікувальної фізкультури, масажу, фізіотерапії, ультразвукової, лазерної, аромо- і галотерапії.
- Але працівники територіального центру обслуговують і людей, які потребують допомоги вдома…
- Так. Відділенням соціальної допомоги вдома у першому півріччі цього року було охоплено обслуговуванням 785 громадян, з яких 661 - у сільській місцевості, 124 - у місті. Здебільшого послуги відділення надаються безкоштовно, але на платній основі здійснюється обслуговування одиноко проживаючих осіб, які мають працездатних дітей.
- Чим іще допомагає територіальний центр соціально незахищеним громадянам?
- У відділенні адресної натуральної та грошової допомоги надаються послуги швачки і перукаря, діє в ньому пункт прокату засобів реабілітації. Ним за 6 перших місяців цього року скористалося 39 осіб. Крім того, терцентр організовує надання гуманітарної допомоги соціально незахищеним верствам населення за місцем їх проживання. У цьому знову ж великою підмогою є спів­праця з нашими соціальними партнерами з Нідерландів та з РГОЄХБНЦ «Світло Євангелії». Разом з їхніми представниками виїжджаємо на територію певної сільської ради, аби доставити туди гуманітарну допомогу. Затим вручаємо її, наприклад продуктові пакети, людям вже на місцях. У 2018 році з цією метою вже побували у Спасові, Миротині, Малій Мощаниці, Копитковому.
Як визначаємося, хто саме найбільше потребує підтримки “гуманітаркою”? Наші соціальні працівники надають допомогу підопічним в оформленні субсидій, соціальних допомог тощо, крім того, активно працюємо з сільськими та селищним головами - від них і дізнаємося необхідну інформацію.
- Що плануєте найближчим часом зробити в напрямку поліпшення матеріально-технічної бази?
- Зараз триває капітальний ремонт ще одного приміщення у Здолбунові, яке теж узяли в оренду. Виконуємо роботи коштом з районного бюджету, але не тільки. Залучаємо і позабюджетне фінансування: вкотре знач­ну допомогу надає Комітет “Україна” громади Реформаторської церкви з м. Катвейк (Нідерланди).
Завершити облаштування приміщення плануємо у жовтні цього року.
- А під що саме готуєте це приміщення?
- Плануємо відкрити там сучасний центр з надання цілого комплексу якісних соціальних послуг. У цьому центрі одинокі престарілі, інваліди та інші соціально незахищені жителі Здолбунівського району матимуть змогу скористатися послугами санітарно-гігієнічного характеру (працюватиме душова кабіна, можна буде переодягнутися), отримати гуманітарну допомогу у вигляді предметів першої необхідності, вживаних одягу та взуття. Надаватимуться швейні послуги, працюватиме перукар. Крім того, облаштуємо зручніший, ніж маємо тепер, пункт прокату засобів реабілітації для осіб з інвалідністю. Важливо, що у новоствореному центрі запрацює їдальня, де відвіду­вачам надаватимуть безкоштовні “соціальні обіди”. Тобто, забезпечуватиметься цілісний комплекс різнопланових послуг.
До речі, саме на придбання обладнання та меблів для цього центру скеруємо кошти, які мають виділити на реалізацію проекту “Нова якість соціальних послуг” - переможця цьогорічного обласного конкурсу проектів розвитку територіальних громад.
- Які ще нові послуги невдовзі пропонуватиме очолюваний Вами територіальний центр?
- У 2018 році ми започаткували новий для терцент­ру напрям роботи: відкрили клуби за інтересами для наших підопічних “З піснею по життю” і “Танець - саме життя”. У планах відкриття ще одного, але вже мистецького напрямку.
Також обдумуємо розширення послуг з психологічної реабілітації, з правової допомоги. Розвиватимемо й Університет третього віку у Мізочі, де плануємо відкрити факультет “Комунікаційних та інформаційних технологій”.
У цілому, як і завжди, враховуватимемо запити й потреби наших підопічних і намагатимемось впроваджувати відповідні до них соціальні послуги.
Спілкувалася і фотографувала
Ольга ЯКУБЧИК.

Додати коментар