Марія Миколаївна КРАВЧУК.

Велике щастя віднайти у світі професій по-спражньому свою, яку зможеш назвати покликанням, яка стане для тебе  улюбленою справою на все життя, а не просто “роботою”.  Вдається це, принаймні зразу, не всім. Однак є серед нас і ті, хто свого часу з  вибором не помилився. Сьогодні наша розповідь саме про таку людину.

Кому знайома робота бібліотекаря, той знає, наскільки вона непроста. Це необізнані скептики вважають, що працівники книгозбірень тільки тим і займаються, що сидять собі та під чайок або каву читають-перечитують журнали, газети й книжки і вряди-годи видають їх користувачам, узявши зі стелажа й зробивши відповідний запис у формулярі. Насправді ж видача книжок - це тільки один з багатьох професійних обов’язків бібліотекаря. Він має знати читацькі запити кожного з відвідувачів книгозбірні, вміти зацікавити їх читанням, підказати, де і як можна знайти потрібну інформацію. А значить, і сам повинен легко орієнтуватись в інформаційному морі, вміти працювати з людьми, бути до певної міри психологом і педагогом, організатором, вихователем й ідеологом, істориком-краєзнавцем, сценаристом і режисером, умільцем, актором, бухгалтером, художником-оформлювачем, аніматором... Крім цього, ще й вправно користуватися сучасними технічними засобами, гаджетами.

Звісно, бібліотечна справа, як усе на світі, змінювалась з часом. І бібліотека сучасна - не та, якою вона була десятки років тому, та й, напевно, не така, якою колись у майбутньому стане. Тому й хранителям скарбів людської мудрості - бібліотекарям - постійно треба йти в ногу з часом, кристуючись досвідом здобутим раніше, охоче набувати нового, самовдосконалюватись, постійно займатись самоосвітою.
Усі ці, як і багато інших, так би мовити внутрішніх, секретів професії бібліотекар, добре відомі Марії Миколаївні Кравчук - завідувачці Здовбицької публічної бібліо­теки. До цієї книгозбірні, до своїх читачів, вона щоранку поспішає ось уже сорок четвертий рік поспіль. А загалом бібліотечного стажу має ще більше, бо одразу по закінченні Дубнівського училища культури, працювала деякий час у Здолбунівській цент­ральній районній бібліотеці.
На сьогодні Здовбицька публічна бібліотека обслуговує кілька сотень користувачів різного віку і є свого роду культурно-просвітницьким, інформаційним та дозвіллєвим центром в селі. Книгозбірню підключено до мережі “Інтернет”, є там сучасний проектор та великий екран, інша оргтехніка, вікна замінено на енергоощадні. Дві невеличкі кімнати, які зай­має бібліотека, стали красивим, світлим і затишним домом не тільки для книжок, але й для чудових витворів здовбицьких рукодільниць, митців.
Саме у бібліотеці, на цікавих пізнавальних заняттях клубу за інтересами “Арт-терапія з ароматом кави”, відпочивали здовбичани від своїх щоденних турбот. Діяв цей клуб упродовж трьох років і, за словами Марії Миколаївни, невдовзі має відновити роботу, але вже в іншому форматі. Це буде новий проект.
На базі книгозбірні відбуваються також заняття фотогуртка для юних сельчан, там і виставка їхніх робіт оформлена. Учасники й керівник гуртка декоративно-прикладного мистецтва “Акварель” також у бібліотеці займаються частенько. Ще там постійно організовують різноманітні культурно-масові заходи. Наприклад, цьогоріч провели свята до Дня матері, до Всесвітніх днів шоколаду, морозива і кавуна, низку інших, активно долучились до підготовки Дня села. У бібліотеці підготували альбом “Герої нашого часу. Здовбичани-учасники АТО”, низку презентацій та випустили брошури про видатних людей села, створили кілька відеофільмів - до Дня матері, про УПА (зокрема про події в Микитових Ровах). Патріотичне виховання - один з основних напрямків роботи бібіотекаря з молоддю, тому у книгозбірні готують і проводять історико-патріотичні уроки.
Можливо, самій Марії Миколаївні впоратися з усім цим було б не під силу. Але, на щастя, вона має хороших помічників, які зуміли згуртуватися, бо їх зацікавили спільною справою.
- Приємно, що маю команду надійних помічників. Сніжана Король, Костянтин Орлюк, Ірина Мариніна. Кожен з них - непересічна особистість і має свій талант. Але ці люди вміють гуртом втілювати проекти, генерувати ідеї, тож наразі є й кілька нових задумів. До речі, Сніжана Король допомогла оформити інтер’єр бібліотеки, прикрасити її, - розповідає.
За словами Марії Миколаївни, зараз сельчани почали більше цікавитись тим, що організовують для них у бібліотеці, очікують цих заходів. Активніше почали відвідувати книгозбірню люди старшого покоління, вони, зокрема, охоче читають періодику. Щоправда дошкуляє, що швидше, перечитують, бо наразі з таких видань до бібліотеки надходить лише одне (і то його, що виходить по п’ятницях, пошта може доставити аж наступного за цим днем вівторка - авт.).
- Бачите самі, працювати є над чим, аби бажання. Та саме тут, у бібліотеці, моя стихія. Без своєї роботи не можу, люблю її. Навіть попри всі тривоги й турботи. Вона ж бо для людей. І я радію, що їм потрібна, - резюмує пані Марія та ділиться ще одним важливим професійним секретом. - Бібліотекареві не можна без любові. До рідної землі, до книги та читання, до людей...
За працелюбність, сумлінність та відповідальне ставлення до професійних обов’язків Марію Миколаївну Кравчук не раз нагороджували офіційними відзнаками. Її поважають колеги-бібліотекарі. І це також свідчення, що один з найважливіших у своєму житті виборів наша землячка зробила правильно.
Олена СНІЖНА.
Фото автора.

Додати коментар