І молитовно звернутися й приклонися до цієї святині може кожен, І молитовно звернутися й приклонися до цієї святині може кожен, хто потребує зцілення духовного й тілесного

Отець Віталій (ПЕТРЮК).

Капличка на честь святого Пантелеймона у приміщенні одного з корпусів Здолбунівської центральної районної лікарні діє вже близько десяти років. Учора там на святкове богослужіння зібралось духовенство, працівники й пацієнти медзакладу, адже саме 9 серпня православний світ вшановує пам’ять великомученика-цілителя. Відбувалось служіння в особливій духовно піднесеній  атмосфері, чому сприяло зокрема і те, що віднедавна каплиця поповнилась ще однією святинею - часточкою мощей святого Пантелеймона.

“У нашому житті все взаємопов’язано...”
Більшість часу, від облаштування в районній лікарні каплички, нею опікується отець Віталій (Петрюк) - мудрий і завжди виважений духівник. Він усім серцем вболіває за свою паству, плекає й укріплює в ній віру Христову.
Отець Віталій добре пам’ятає, як звершував перші у капличці богослужіння. Але священицькі турботи не тільки про це. Випало йому і до ремонту кімнати рук прикласти, і про начиння церковне подбати, і... Хоча, звісно, й без підтримки керівництва й працівників лікарні не було б нічого.

- Створювали цю капличку, щоб допомагати людям лікувати не так тілесні недуги, як духовні. У нашому житті все взаємопов’язано - душа, тіло, дух. Тож перш, ніж лікувати тіло, потрібно лікувати душу. Вважаю, що це дуже добра практика, коли при медичних закладах облаштовують місця, де люди можуть отримати духовну підтримку.
Часто трапляється, що людина просто впадає у відчай, почувши про якийсь не дуже добрий для неї діагноз. Але ж вона може прийти сюди - помолитися, зосередитися, якось заспокоїтися. Такі духовні кімнати й існують, щоб нагадати нам усім: є вищі сили, здатні допомогти й укріпити, - зазначає отець Віталій.
Нині він звершує богослужіння в капличці щовівторка та щочетверга. І дуже тішиться, якщо на службі людно. Адже прагне донести Слово Боже до якомога більшої кількості вірян. Бо Слово це має велику силу. І, на переконання священика, навіть лікар, а до нього пацієнти йдуть з великою надією на порятунок, може й повинен лікувати хворих не лише якимись медпрепаратами, а й Словом, доброзичливим і небайдужим ставленням. Бо “має у кожному болящому бачити страждаючого Христа”.

Мрія, що здійснилась
- З появою ідеї щодо облаштування в лікарні каплички якось зразу ніхто й сумнівів не мав, на честь якого саме святого вона буде. Бо ж святий великомученик Пантелеймон ще за земного життя допомагав людям, зцілюючи їх як медик, силою своєї віри у Христа і молитви до Господа нашого звершаючи дива. Він - щирий і милосердний благодійник для людей та вірний слуга для Господа - зазнав жорстоких тортур за це і був страчений. Він є взірцем для лікарів сьогоднішніх і завжди допомагає усім, хто просить його захисту й допомоги з надією, з глибокою вірою в серці, - розповідає отець Віталій. - Я ніколи не сумнівався в тому, що в час служби у каплиці, святий духовно з нами. А кілька років тому замироточила наша ікона святого великомученика Пантелеймона. І все ж моєю мрією було мати у цій каплиці часточку мощей святого. Бо їх присутність ще більше підкріплює віру і впевненість людей, що святий дійсно тут, з нами.
Раніше ми щороку на якийсь час доставляли сюди мощі святого Пантелеймона з кафедрального Покровського собору в Рівному. А потім я у молитві звернувся до Бога з проханням, чи сподобить Він нас мати тут часточку мощей святого постійно. Бо це було б добре для лікарні, для її пацієнтів і медпрацівників.
Отож, зваживши все, отець Віталій написав відповідне звернення до архієпископа Рівненського й Острозького Ілларіона і отримав позитивну відповідь та благословення владики на торимання часточки мощей святого Пантелеймона для каплички. Тепер уже виникла потреба у придбанні спеціального ковчега для мощей. У цьому допоміг головний лікар ЦРЛ Владислав Сухляк, а потім чимало людей доклали зусиль, аби ковчег цей став таким, як є сьогодні.
Тепер в капличці молитовно звернутися і приклонитися до святині мають змогу усі, хто потребує духовного й тілесного зцілення.

“Бог благословляє всякий добрий намір...”
Але є в отця Віталія й очільника колективу ЦРЛ ще один задум - про те, щоб звести на території медичного закладу окрему каплицю. Виникла ідея ця далеко не сьогодні. Тож поступово роблять кроки для її втілення в дійсність.
- Звісно, ми вдячні Богу за те, що маємо приміщення, де наразі звершуємо служби. Але виношуємо намір збудувати ще й капличку. Не знаю, наскільки його вдасться втілити, бо це потребує чималих зусиль, часу й коштів відповідно. Але, на мою думку, мати каплицю на території такого ось закладу є духовною потребою для багатьох людей. Довелося у цьому впевнитися й самому, відчути, як кажуть, на собі. Бо років два тому мав операцію на серці. Лікувався в інституті Амосова, а там, на території, є невеличкий храм. І настільки мені відрадно було там подякувати Богу за добре проведену операцію. У палаті думкою подякувати це одне, а от прийти і подякувати в храмі - це інше. Коли ти бачиш миготіння свічечок перед іконами, чуєш духовний спів, геть по-іншому все сприймаєш. Лікарня - місце, де людині особливо необхідна підтримка. І немає сили, вищої від Божої. Найбільше відчуваєш її саме в храмі, - каже отець Віталій.
На думку священика, перспектива спорудження каплички є, бо це справа хороша, а “Господь благословляє усякий добрий намір”. Тож на сьогодні є задум, є проект каплиці, є й той, хто готовий узяти на себе левову частку турбот про будівництво. Потрібні лишень підтримка громади й людські зусилля.
А те, наскільки вдасться зреалізувати ідею - покаже час.
Ольга ЯКУБЧИК.
Фото автора.

Додати коментар