Ретро-свято на Поштовій - улюблена культурна подія для рівнян та гостей обласного центру

Організаторка свята Галина ДАНИЛЬЧУК.

Це свято саме для тих, хто без комплексів, креативно підходить до творення свого образу в стилі першої половини ХХ століття. Попри дощ участь у святі принесла рівнянам неабиякий вибух позитивних радісних емоцій.

Погодьмося, не так багато в нашому житті свят, де кожен учасник почувається не глядачем збоку, а вагомим персонажем в самому центрі подій! Кожен хоче бути важливим і помітним. Кожна жінка мріє почуватися, як леді, а кожен чоловік - бравим і галантним кавалером.

І під дощем було радісно...

Виставка старих світлин, антикваріат, джаз, вуличний подіум для леді та джентльменів у капелюхах, чарльстон, ретро-фотозони, ярмарок – усе це навіть не повний перелік того, що планували реалізувати на святі його організатори. Упродовж одного дня відчути себе в 30-х роках ХХ ст. – це неймовірно цікава подорож у часі. Перешкодила проведенню низки заходів тільки рясна злива, яка перетворила вулицю Поштову на річку. Проте у рівнян не було й тіні розчарування, натомість море радісних постів і неймовірних світлин зі щасливими обличчями.
Свято на Поштовій у Рівному є зразком креативної думки й того, як її можуть підхопити й поширити інші люди в інших містах. Ми не раз нарікаємо, що жити, мовляв, нудно. А щоб так не було, треба не чекати ідей від влади, а думати самим, що б таке цікаве організувати, аби люди прийшли та долучилися, додали кожен щось своє і разом створили культурну подію, яка припала б до душі усім.

У фоторамі від Гальперіна відомі митці – художник О. Гурійстюк
та фотохудожник О. Харват.

Родзинкою цьогорічного свята на Поштовій стала фотозона «В Гальперіна». Жив у 20-30-х минулого століття в Рівному такий фотограф, його будинок якраз на розі Соборної й Петлюри (навпроти «Злати Плази», зберігся дотепер). Світлини, зроблені Гальперіним, в особливих авторських рамках рівняни зберегли до наших днів. От і створили фотозону, де у рамках від Гальперіна милувалися покоління сучасних рівнян.

Здолбунів, на відміну від Рівного, має більше історичних вулиць, де зберег­лася архітектура минулого й позаминулого століть. Чого бракує, щоб творити не менш креативні свята? Хіба тільки тієї одержимості, яку має рівнянка, краєзнавець Галина Данильчук. У Рівному ця незвичайна жінка відома тим, що цікавиться старожилами міста й околиць, давньою архітектурою. Старовиною краю - що було до нас, які етнічні групи (крім українців) жили у Рівному, як жили, де навчали дітей, в яких церквах молилися, які мали ремесла, як виглядали, яким був стиль одягу, як спілкувалися, як проводили дозвілля. Галина Федорівна записала десятки розповідей з перших уст, створила книгу «Рівне у спогадах рівнян». Досліджуючи цілі вулиці, прийшла до думки: а чому б не розповісти про вулицю, про те, чим вона знаменита, саме там і зібравшись?
Рівняни пам’ятають музейну виставку про вулицю Симона Петлюри, але свято, яке стало родзинкою Рівного, розгорнулося й прищепилося як гарна традиція, чомусь на Поштовій. І мабуть не через те, що Поштова маленька й глуха, а тому, що на цій вулиці і люди живуть небайдужі, дуже активні й креативні. Ідею Галини Данильчук, краєзнавиці, що дала події поштовх та додала історичне підґрунтя, підхопили й розвинули мешканці вулиці. Люди повитягували з домашніх сховків старі фотоальбоми, зацікавилися історією своїх родин. Чимало знайшлося на горищах старих речей – і посуду, і атрибутів інтер’єру. Все те було повитягувано на перший план й стали творити ретро-локації. Долучили до цього дітвору, і створення ретро-локацій стало захоплюючим пошуком для цілих родин. Кожен біля воріт свого будинку творив особливу виставку зі старих речей, світлин, меблів.
На святі було так цікаво, що навіть злива з блискавкою й громом не могла розігнати захоплених людей. Перечекали дощ і знову повиходили на вулицю.
Людмила МАРЧУК.
Фото з соціальної
мережі Фейсбук.

Додати коментар