На Здолбунівщині відгуляли «Бущу Папороть»

Кілька тисяч відвіду­вачів, десятки творчих колективів, народних умільців і приватних підприємців з крамом зустрічали гостей цьогорічного етно-еко фестивалю «Буща Папороть». На свято Івана Купала на теренах нашого району він відбувся уже вдруге і набув статусу обласного.

Оскільки 6 липня - початок святкувань - припало на будень, офіційне відкриття фестивалю спланували на вечір. Але приготування до дійства тривали від самого ранку. Підприємці і народні умільці розгортали торгівлю, волонтери й організатори встановлювали та оздоблювали локації, а «ранні» туристи облаштовували наметові містечка.
За словами організаторів, охочих провести фестивальні дні у готелі під зорями цьогоріч виявилося набагато більше, ніж торік. Якщо тоді розгорнули всього півтора десятка наметів, то тепер - майже півсотні. Гості фесту зручно розміщували свої табори не надто близько один від одного, адже місця вистачало усім.

Поки перші гості фесту облаштовувались, на бущанському стадіоні розпочався турнір з міні-футболу. Участь у ньому брали 8 команд зі Здолбунівщини. За підсумками матчів, перемогу здобула команда «Мізоч-2», «срібло» - футболісти з «Мізоч-1», а третє місце виборола гільчанська команда СК «Меридіан». Згодом на фестивальній сцені їм вручили медалі та подарунки.

Для найменших також уже діяли забави, для них організували різні майстер-класи і квести. Але були й майстер-класи, які зацікавили і малих, і дорослих. Зокрема з ковальського мистецтва. Відповідну атмосферу створювали учасники дійства в обладунках середньовічних лицарів та гарцюючі коні.
Трохи згодом поблизу сцени згуртувалися дівчата, щоб виплести вінки, які мали ввечері пустити на воду.

А для охочих підкріпитися упродовж всього дня діяли ятки, де їм пропонували придбати різні смаколики. Організатори також підготували почастунок - цілий стіл з усілякими місцевими стравами й трав’яними чаями.
Саме ж відкриття фесту дещо затяглося. Адже перед ним раптово вперіщила рясна злива. Й усі, хто не встиг закрити намети, потім завзято вичерпували з них дощову воду. А ті, хто змок до нитки, поспіхом перевдягались. Проте в цілому неочікуваний дощ заходу не завадив.

Щоправда фестиваль проходив із помітним відтінком смутку. Ранкові новини про загибель трьох військових під час навчань на Рівненському загальновійськовому полігоні змусили забути про веселі святкування. На Рівненщині оголосили день жалоби, а в програму фесту внесли деякі корективи. Зокрема, не було обіцяної етно-вечірки під зорями, а зі сцени лунали здебільшого ліричні пісні.

Натомість всі обрядодійства, пов’язані зі святкуванням Купала, відбулися. Надвечір, опісля виступів артистів у ме­жах мистецької програми «Купальський вогнецвіт», поблизу сцени дівчата у національному вбранні спершу одягали «Марену», потім водили хороводи, співаючи старовинних пісень, та згодом пускали власноруч виплетені віночки на воду річки Збитинка. Завершився перший день фестивалю потужним фаєр-шоу «Вогняне диво».

Наступний же розпочався танцювальною руханкою від організаторів та волонтерів. Кожен охочий поблизу сцени пов­торював запальні рухи під музику за дівчатами-ведучими. Тож ті, хто всю ніч шукав цвіт папороті, почали прокидатися.
Затим мистецька програма «Купальський вогенецвіт» продовжилася. А піші туристи готувалися до цікавої манд­рівки екологічною стежкою «Від Волині до Поділля» Національного природного парку «Дермансько-Острозький».

Родзинкою цього дня стала презентація майже сторічної гільчанської молотарки ливарні Старека. Цей реманент - один з експонатів колекції старовинних машин сільського господарства механіка, коваля й підприємця Олександра Гаврона. Кінну молотарку змонтували, аби продемонструвати, як колись відбувався процес обмолоту зернових. Щоправда, презентація тривала недовго - кінь не дуже хотів тягнути за собою дишель. І все ж видовище неабияк вразило гостей фестивалю. Згодом дехто з них навіть спробував самотужки, вручну, зрушити дишель з місця, але вдалося це зробити лише залучивши до справи кількох людей.

Знову упродовж дня діяли торгові ятки, гостей частували смачними місцевими ставами. Завершальною нотою дійства стало врученням відзнак усім, хто долучився до організації етно-еко фестивалю «Буща Папороть».
Ірина САМЧУК,
фото автора і Марії САМЧУК.
На фото: учасники та фрагменти фестивалю.

Додати коментар