Слово про вчительку, колегу, подругу

Віра Василівна ЛУКАШУК з учнями.

 

Наче в природі пори року, у людському житті змінюють один одного вікові періоди. На зміну мрійливій безтурботній юності приходить діяльна зрілість, яка з роками поступається розсудливій і мудрій старості. Життя багатогранне, і кожен з нас - творець своєї долі.
У Маломощаницькій ЗОШ I-II ступеня працює учитель Віра Василівна Лукашук - людина творча, досвідчений педагог, справжній майстер своєї справи. Вона на ділі довела, що вміє брати на себе відповідальність у виявленні та вирішенні важливих для освітян проблем, адже очолює їх профспілкову організацію у школі. Серед колег і друзів користується беззаперечним авторитетом, бо щира й проста у спілкуванні, стримана, але ініціативна - вміє відстоювати власну думку, організовувати веселе дозвілля і відпочинок.


Здається, що сам Бог дав їй у руки музичний інструмент. Бо наша Віра Василівна майстерно, віртуозно грає на баяні, без звучання котрого уже важко уявити будь-яке свято в школі чи сільському клубі. Часто допомагає вона й у проведенні свят у селі Ступно. Вчителька завжди перебуває у творчому неспокої, бо музика - невіддільна частина, стан її душі.
На професійній ниві Віра Василівна пройшла шлях від педагога-організатора до вчителя першої категорії і нині є керівником методичного об'єднання вчителів гуманітарного циклу у нашій школі. Ще - має талант згуртовувати навколо себе і вчителів, і дітей. Для багатьох школярів саме вона - улюб­лена вчителька.
Віра Василівна віддана професії, любить свою роботу, тож не просто викладає свій предмет, а прагне зацікавити ним учнів, докладає максимум зусиль, аби прищепити їм любов до Украї­ни та рідної мови. Уроки вчительки не лишають байдужою жодної дитини. Під час них учні не тільки співають, а й захоплено складають загадки, розгадують ребуси, пишуть вірші та твори і... Скільки ще можна перелічувати! Та, мабуть, головним у роботі Віри Василівни є те, що вона щедро сповнює душі своїх вихованців любов’ю до життя, вірою у світле майбутнє, вчить жити за золотим правилом моралі: «Стався до людей так, як хотів би, щоб ставились до тебе». І сама є для молодого покоління взірцем працелюбності і відповідальності. Як педагог, систематично працює над підвищенням свого фахового рівня, активно займаючись самоосвітою, вміє знайти особливий підхід до кожного дитячого серденька. Їй вдячні батьки вихованців нашої школи і випускники.
Поза професійною діяльністю Віра Василівна - турботлива й кохана дружина, мудра мама та любляча щаслива бабуся, сестра-подруга, щира людина, яка зав­жди відгукується на прохання про допомогу. І скрізь у неї лад: у господарстві, на городі, на подвір’ї, сама ж постійно виглядає стильно й сучасно. Активно долучається жінка й до життя села - є учасницею церковного хору, членом бібліотечного клубу за інтересами «Рушничок», вміє майстерно і вишукано прикрашати весільні короваї. Коли ж запитуєш, чи не важко усе встигати, вона з посмішкою відповідає словами Ліни Костенко: «Я вибрала долю собі сама».
Надія НОВОСАД,
бібліотекар
Маломощаницької ПШБ.

Comments are now closed for this entry