Квітень 2016 року. Під час відкриття пам’ятного знака ліквідаторам Чорнобильської катастрофи у Здолбунові.

Чотирнадцятого грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 2016 рік є особ­ливим для всіх, чиє життя змінила ця страшна трагедія. Адже у квітні минуло 30 років з дня аварії на ЧАЕС, а 14 грудня виповнюється 10 років відтоді, як було започатковано вшанування ліквідаторів Чорнобильської катастрофи саме цього дня. Тож з такої нагоди всім ліквідаторам хочеться побажати мирного неба, здоров’я, підтримки від влади та гідних пенсійних виплат. А про тих, кого нині вже немає з нами, нехай назавжди залишається світла пам’ять…


Ліквідаторам зараз доводиться нелегко. І, на жаль, з кожним роком жити стає все важче, і залишається нас, чорнобильців, усе менше. Гідну пенсію отримують одиниці, решта ж мають лише мінімальні виплати. Ліквідаторам, віднесеним до другої «чорнобильської» категорії, виплачують по 1000 грн. Натомість право безкоштовного проїзду в громадському транспорті нині мають лише ті, кого віднесено до першої категорії. Чорнобильці другої та третьої категорій не мають змоги отримати путівки на оздоровлення. До того ж, згідно із законодавством, на рік нам повинні виплачувати три мінімальних заробітних плати у якості «оздоровчих». Натомість виділяють лише по 100 грн. Що вже казати про відсутність забезпечення житлом та інші проблеми, які повсякчас постають перед ліквідаторами...
Свого часу ми, не замислюючись над наслідками, не шкодуючи здоров’я, рятували не тільки Україну, а й увесь світ від жахливих наслідків Чорнобильської катастрофи. І про це потрібно пам’ятати!
Ольга БІЛЕЦЬКА, голова ГО «Ми ще живі».

Comments are now closed for this entry