Василь Мельник.
На порозі ювілею, вочевидь, кожна людина гортає сторінки життя, аналізує, чим помережений пройдений шлях. Відрадно, коли рушник долі вкритий лише світлими й чистими кольорами, коли щиро й відкрито можна згадати кожну миттєвість, кожен вчинок, коли не змарновано подаровані Богом здібності.
Усе це, без перебільшення, стосується директора КП «Здолбунівводоканал» Василя Івановича Мельника - шанованої й авторитетної людини не лише у рідному Здолбунові, а й на Рівненщині. Так, у його біографії не було якихось стрімких віражів та змін, а на запитання про свої захоплення, на хвильку замислившись, Василь Іванович скромно відповідає: «Робота... Знаєте, саме вона завжди була стрижнем, навколо якого концентрувалися усі мої думки, енергія, прагнення». І цим мимоволі підкреслює надзвичайно рідкісну рису людини у сучасному суспільстві - коли сенсом життя стає не гонитва за славою чи почестями, а чесне й професійне виконання своєї роботи, почуття обов’язку перед людьми.
Власне, саме розуміння того, наскільки потрібні громаді спеціалісти у сфері житлово-комунального господарства, і привело свого часу талановитого юнака на факультет водопостачання та водовідведення Українського інституту інженерів водного господарства та природокористування. Спеціальність інженера-будівельника, яку вирішив здобути, на той час була надзвичайно престижною і затребуваною. Проте він успішно склав іспити, пройшовши чималий конкурс абітурієнтів, і натхненно поринув у складну науку. 3 таким же ентузіазмом молодий дипломований спеціаліст прийшов у 1979 році і на своє перше робоче місце - майстром водопровідної мережі на ОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», а згодом, у 1980-му, у підрозділ цього підприємства в його рідному місті Здолбунів.
У професійному становленні значну роль відіграв досвід роботи за кордоном - інженером військової частини у Німеччині. Встигнувши зарекомендувати себе, він став єдиним фахівцем у сфері житлово-комунального господарства, котрий від області був у 1983 році делегований для цієї роботи. Повернувся ж через кілька літ з вагомим багажем не лише вражень, а й, передовсім, технічних та організаційних навичок і знань, а також зі щирими пориваннями втілити нові ідеї заради добробуту рідного міста та його жителів. Незабаром, у 1986 році, висококваліфікований спеціаліст був призначений керівником Здолбунівської дільниці ОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», а в 2002 році, після відповідної реорганізації, - директором КП «Здолбунівводоканал». Тож нинішній рік особливий для Василя Івановича ювілеєм і в житті (4 грудня він святкуватиме 60-річчя), і в професійній діяльності – водопровідно-каналізаційним господарством Здолбунова він опікується ось уже 30 років поспіль. Зайве й казати, що в сучасній Україні фахівці такого високого рівня - на вагу золота, та ще й у такій складній, кропіткій і соціально важливій сфері, як комунальне господарство.
Впродовж трьох десятиліть, навіть у економічно найважчі часи, робота «Здолбунівводоканалу» була налагоджена, мов годинниковий механізм. Чітко, послідовно, відповідально і обов’язково - з баченням перспектив розвитку та постійним пошуком нового і прогресивного. Сам же Василь Іванович наголошує, що запорука успіху - професійний і злагоджений колектив, який нині налічує 73 працівники. Кожен з них, беручи приклад з директора, надзвичайно вимогливий, передовсім, до себе, щиро вболіває за свою ланку роботи, бо ж на кону – затишок в оселях здолбунівчан, а відтак і гарний настрій людей, бажання жити, творити і розбудовувати рідну державу.
З гордістю працівники «Здолбунівводоканалу» демонструють численні дипломи та грамоти, які підтверджують і звання кращого підприємства, і звісно ж, кращого керівника року, яке неодноразово у трудовому суперництві виборював директор їхнього підприємства. За високі досягнення у праці відзначений Василь Іванович також Почесною грамотою Держжитлокомунгоспу України, дипломом лауреата премії галузевої профспілки, численними почесними грамотами виконавчої влади й органів місцевого самоврядування міста, району та області. Втім, зізнається ювіляр, найвагоміша з нагород - вдячність і повага людей. Відповідальність перед ними і є головним критерієм у принципах життя та вчинках. А ще - перед рідними людьми: дружиною, синами, котрі, на радість батькові, пішли його професійною дорогою, та маленькими онучками - найбільшою радістю і розрадою. Вони, як і вся родина та рідна громада, можуть щиро пишатися своїм дорогим ювіляром.
Колектив КП «Здолбунівводоканал».
§
