Дослідниця-аматор зі Здовбиці вивчає стародавні церковні книги
Давні фоліанти, які нині зберігаються у Свято-Михайлівському храмі УПЦ КП с. Здовбиця, уже кілька років розшифровує жителька села Олеся Федорук. Вона давно цікавиться історією місцевої церкви й рідного села та збирає відомості про це, спілкуючись з односельцями та відшуковуючи історичні документи. У ході таких пошуків їй пощастило натрапити на справжній скарб – стародавні церковні книги.
У двох фоліантах, датованих 1885 роком та 1865-1876 роками, занотовано передшлюбні опитування. Це так звані «Брачные обыски», тобто письмові акти, що містять відомості про людей, котрі мали намір вінчатися у церкві. У давнину ці акти встановлювали відсутність перепон до вступу у шлюб та велися при церквах з шістнадцятого століття.
Олеся Федорук знайшла книги, коли перебирала старі папери у церкві. Погортавши їх, надзвичайно здивувалася: це ж цілий скарб для земляків, які прагнуть дослідити історію свого роду!
Взялася й «розшифрувати» записи, перенісши відомості з книг до зошитів. Книги написані дрібнесеньким прописом, який розібрати нелегко. Проте для справжніх ентузіастів неможливого не існує. Олеся Федорук працювала і самотужки, і разом з чоловіком, розбираючи філігранні записи з допомогою лупи. Працюючи, натрапляла на знайомі прізвища здовбичан, а також вихідців зі Здолбунова.
- Розбирати написане у книгах було непросто, хоч і дуже цікаво. Одразу впадають в око особливості тогочасних записів. До прикладу, жіночі прізвища записували як Кравчучка, Макарчучка, Мохначучка... Записи велися російською мовою. Мені дуже хочеться, щоб про існування цих історичних документів дізналося більше людей. Адже часом охочі віднайти своє коріння їздять світом, вивчають архівні документи, а ми маємо у селі такі історичні скарби, - розповідає дослідниця.
Гортаючи давні книги, одразу звертаєш увагу на цікаві відомості. Впадає у вічі, що шлюб у ті роки брали в ранньому віці – багатьом нареченим, згідно з опитуваннями, було 17-18 років. В описах даних про молодят зазначено їх вік (нареченій на час укладення шлюбу повинно було виповнитися 17 років, нареченому – 18), місце проживання, відсутність родинних зв’язків між майбутньою парою, наявність згоди до вступу у шлюб з боку майбутніх молодят та їхніх батьків. Зазначено й те, що після потрійного оголошення у храмі про їхній намір вступити у шлюб претензій ніхто не висловив. У описах традиційно занотовували імена майбутніх молодят, а також чотирьох свідків. Тож охочі встановити інформацію про своїх предків можуть знайти у цих записах багато цікавого.
Кілька здовбичан, які цікавляться історією свого роду, книги вже гортали. До речі, у Свято-Михайлівському храмі зберігаються й деякі книги з інформацією про народжених, а також з занотованими відомостями про тих, хто брав шлюб.
Володіє Олеся Федорук і чималим «багажем» відомостей про історію Свято-Михайлівського храму УПЦ КП с. Здовбиця – це занотовані спогади людей, фотографії, старі документи. Мріє, щоб цю інформацію впорядкували та видали, аби здовбичани могли більше дізнатися про історію церкви, від дня освячення якої у наступному році виповниться 140 років. До слова, відзначатимуть у 2017-у і 530-річчя від першої згадки про Здовбицю. Тож саме час поцікавитися історією свого роду та дізнатися про тих, хто є корінням родинного дерева. Тим паче що для цього потрібно усього лише прийти до храму.
Марина СТЕПАНЮК.
