і спогади зринали, неначе кадри кінохронік
28 жовтня Україна відзначала 65 річницю визволення від фашистських загарбників як свято пам‘яті, вдячності і віри у своє майбутнє, вперше - як державне, із салютами та гучними заходами. У Здолбунові місцева влада, районна рада ветеранів війни і праці за сприяння РО партії ВО “Батьківщина” влаштували щире, сповнене теплоти свято для тих, хто у роки Великої Вітчизняної своїми кров‘ю та потом наближали Перемогу, відстоюючи рідну землю на фронті або працюючи у тилу, а згодом піднімав країну з руїн, розбудовував її. Пам‘ять загиблих воїнів-визволителів учасники урочистостей вшанували, поклавши вінки до Меморіалу Слави в міському сквері (див. фото вгорі).
На святковий “вогник” ветерани зібралися у приміщенні районної бібліотеки для дітей та юнацтва (див. фото внизу). Слова вітань та побажання міцного здоров‘я, наснаги, миру, радості, оптимізму їм адресували голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Л. Я. Кінах, секретар міської ради В. В. Капітула, депутат обласної ради Н. С. Путіліна, голова районної ради ветеранів війни і праці Н. П. Щерба. Від молодого покоління віршем привітала сивочолих школярка Ангеліна Король, а працівники районного будинку культури подарували літературно-мистецьку програму.
В залі лунали пісні воєнної пори, а в пам‘яті ветеранів, наче кадри кінохронік, зринали спогади про буремну юність, бійців-побратимів, усе пережите. Стримуючи сльози, вони посміхались. Забувши про своє непросте сьогодення, кружляли під “Фронтовий вальс”. Наша жива історія, ці люди крізь роки пронесли любов до життя, високий патріотизм, гідність. Вони - переможці, що подарували нам право бути у цьому світі, мирне небо, можливість творити і втілювати мрії. І не тільки в свято, а щодня їм так потрібні турбота й увага. Чому ж і досі свої душевні болі і гіркоти наші захисники змушені виливати у віршах на кшталт написаної у клубі “Ветеран” “Думи самотнього пенсіонера”?
Олена СНІЖНА.
Фото автора.
