про рідний Івачків та його святі місця, що споконвіку сповнені молитвами
Для кожної людини, насамперед віруючої, найшанованішими місцями чи то в селі, чи у місті є храми, місця встановлення фігур та капличок і, звісно, місця поховання рідних і близьких людей. У цих місцях душа завжди наповнюється Божою благодаттю та спогадами про дорогих людей. Але часто бачимо, як місця ці занепадають, заростають, подекуди перетворюючись на непрохідні хащі, а часом на занедбані могили навіть зносять сміття.
Цьогоріч напевно раділи душею усі, хто прийшов на кладовище в селі Івачків для післяпасхального поминання спочилих, раділи від побачених змін, від того, який порядок нещодавно там навели. Усі ж бо пам’ятали минулорічну Пасху і те, як неможливо було священику й іншим людям навіть обійти довкруж могил. Тепер там сталося ніби преображення, велика зміна - прибрано, зрізано величезні дерева, відведено місця для сміття. Дещо раніше кладовище було огороджено, встановлено там ковані ворота.
Зі слів Святого Письма ми знаємо: «Що немає більшої від тієї любові, як хто душу свою віддає за ближнього свого». Саме за добру душу, за любляче серце, любов до рідного села, повагу не тільки до тих сельчан, які живуть у ньому, але й до тих, які вже відійшли у Вічність, за постійну підтримку людей, церкви та порядку у селі, щиру подяку сім’ї Лапчуків висловлюють настоятель та прихожани храму села Івачків.
Віталій ХАРКЕВИЧ,
настоятель Свято-Різдво-Богородичного
храму УПЦ в селі Івачків, ієрей.
