Колишній настоятель з Гурбів зводить монастирську обитель на Тернопільщині
Свято-Амфілохіївський храм у Малій Іловиці.
Недалечко від храму преподобного Амфілохія Почаївського, що у Малій Іловиці Шумського району на Тернопільщині, оселилися лелеки. Господар-бусол якраз турботливо облаштовує гніздо, у якому лелечиха вже висиджує пташенят. А святкове Богослужіння час від часу доповнює лелечий клекіт, від чого присутні на відправі відчувають не лише зв’язок зі Всевишнім, але й якусь особливу, справжню близькість до природи.
Храм, збудований на честь преподобного Амфілохія, постав поміж Кременецькими горами. Тому тих, хто відвідує цю місцину вперше, одразу приваблюють затишок та мальовнича краса тутешніх пейзажів. Саме у Малій Іловиці у 1894 році народився Яків Головатюк, який згодом постригся у чернецтво з іменем Йосиф, а пізніше у Почаївській Лаврі прийняв схиму, отримавши ім’я Амфілохій.
Водосвятний молебень.
Життя преподобного було непростим, але увесь час він слідував своєму покликанню - допомагав людям, зцілюючи їх від страждань тілесних та духовних. Славився серед людей як знаний костоправ, мав дар прозорливості. Амфілохій тісно співпрацював з підпіллям ОУН-УПА, лікував поранених бійців. У цьому повстанському краї до вояків його кликали часто, і отець, приховуючи одяг монаха під довгим плащем, посеред ночі потай ішов до криївок. Молився, зцілював хлопців, а часом і проводжав їх в останню путь…
Досі у Малій Іловиці серед людей ширяться перекази про дивовижні зцілення, які творив отець Амфілохій. «Мене не буде, тебе не буде, а храм і монастир на цьому місці будуть», - казав він, приймаючи хворих та щодня відслужуючи у рідному селі Водосвятні молебні. Помер старець 1 січня 1971 року. Перед смертю закликав, аби приходили на його могилу зі своїми потребами і хворобами ті, кому необхідна молитовна допомога. І дивовижні історії про зцілення підтверджують: молитви отця і після його смерті є почутими.
Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви, у 2002 році схиігумен Амфілохій урочисто канонізований як преподобний Амфілохій Почаївський.
П’ять років тому на місці, де доживав свого віку старець Амфілохій, постав дерев’яний храм. А минулого вересня у Малій Іловиці поселився колишній намісник Гурбівського монастиря отець Нифонт. І одразу з Божого благословення приступив до будівництва Свято-Амфілохіївської обителі.
Ієромонах Нифонт - людина рішуча, діяльна та непосидюча, тож, ставши насельником монастиря, з ентузіазмом узявся за капітальний ремонт братського корпусу. Так і живе в умовах капітального ремонту, поєднуючи щоденну молитву та працю. Ремонт у нинішній сутужний час просувається нелегко. Але отець Нифонт з великою повагою ставиться до краю, де пролилася колись повстанська кров. Тож і раніше на Гурбах, і зараз, на землі, де жив преподобний Амфілохій, прагне облаштувати місця, гідні молитов за пам’ять та спокій вояків-героїв. І завжди відверто висловлює свої думки щодо сильних світу цього.
- Храми будує простий народ, а нагороди отримують царі. А царів ми самі вибираємо - от таке замкнене коло. Дванадцятий рік я є монахом, і бачу одне: на храм жертвують та працюють на його будівництві прості люди, підприємці. А представників влади у церкві ми бачимо рідко… І взагалі є одна проста істина: багатою є та держава, де багатий люд. Якби наші державні мужі намагалися втілити її у життя, все у нас було б інакше, - переконаний ієромонах.
У день вшанування пам’яті святого Амфілохія, 12 травня, разом з панотцями у Свято-Амфілохіївському храмі молилися близько двохсот прочан. Приїхали сюди і ті, хто потребує допомоги святого у лікуванні, і ті, хто пережив тяжке горе втрати рідних у нинішній війні, і звичайні прочани, котрі прагнуть краще знати про історію та святині рідного краю.
Згодом настоятель Свято-Вознесенського храму села Велика Іловиця, протоієрей Андрій Любунь дякував усім, хто пам’ятає це святе місце та допомагає у спорудженні монастиря. А отець Нифонт вручив церковні нагороди людям, котрі долучалися до будівництва обителі на Гурбах пожертвами чи справами. Представники тамтешньої місцевої влади пам’ятного дня до Малої Іловиці не з’явилися. Зате кожен, хто відвідав богослужіння, проникся його щирістю та відчув заступництво святого Амфілохія, який і після відходу у кращий світ продовжує допомагати людям.
Марина СТЕПАНЮК.
