Землі України, а особливо її західні терени, рясніють середньовічними замками і фортецями, які свідчать - ми нація, що має величну і древню історію, тісно пов'язану з історією Європи.
Минулих вихідних Здолбунівська районна організація "Наша Україна" організувала екскурсію до старовинного міста Кам'янця-Подільського, де в ці жовтневі дні, відбувся міжнародний фестиваль "Тера героїка".
До Кам'янецької фортеці вже вп'яте з'їхались майстри військово-історичної реконструкції з України, Росії, Польщі, Чехії, Словаччини, аби відтворити події національно-визвольних змагань під проводом Б. Хмельницького. На три дні Кам'янець перетворився на живе середньовічне місто. На його вулицях можна було побачити статечних лицарів в латах зі справжньою зброєю, в двориках готелів старого міста дами та кавалери в середньовічних костюмах танцювали менует та алеманду, і всі бажаючі могли під час майстер-класів вивчити декілька па з цих старовинних танців.
Біля міської ратуші розгорнувся ярмарок, де майстри з різних куточків України демонстрували свої вміння у виготовленні ляльок-мотанок, вишиванок, скляних та тканих виробів.
Особливо вразили своєю майстерністю ковалі та зброярі, які на очах у гостей виготовляли мечі, шаблі, луки, причому все робилось з дотриманням старовинних технологій і використанням доступних на той час інструментів і матеріалів. За допомогою прадідівських методів можна було власноруч викарбувати монету XVII ст., доторкнутись руками і душею до славної історії нашого краю.
Кульмінацією свята був парад учасників військово-історичних клубів з різних країн Європи (див. фото вгорі). Під бій військових барабанів маршем пройшли від фортеці до ратуші мушкетери з Польщі та Чехії, артилерія з Швеції, кіннота Б. Хмельницького, татари з Криму, стрільці з Росії, шляхетні лицарі та челядь. Після параду відбулась реконструкція битви козацьких військ та їхніх союзників під стінами Кам'янецької фортеці.
Грім гармат, постріли мушкетів та пістолів, дзвін шабель та іржання коней перенесли нас в ті далекі славні часи, коли честь важила більше статків, а померти на полі бою за Вітчизну - це й була найвища честь.
Перед Кам'янцем ми відвідали Хотинську фортецю, сорокаметрові мури якої гордо височіють над Дністром. В різні часи фортецею володіли поляки, козаки, турки, росіяни. Вона встояла і перед монголо-татарською ордою. Сьогодні її стіни руйнують вода, мороз, вітер і безгосподарність (уряд не виділяє кошти на реконструкцію).
Не шануємо ми свою історію, не поважаємо себе. Мабуть з цього й починаються всі наші негаразди сьогодні.
Навчимось поважати себе самі, нас поважатимуть і друзі, і вороги. Тоді й відродимо всю красу і велич України. Нація з такою історією не може не відродитись. Шануймося!
Юрій Пшеничний.
