Нещодавно в рамках книжкової виставки “Подвигу жити в віках” у Маломощаницькій ПШБ мешканцям села представили матеріали про їх земляків-учасників Другої світової війни. Також у бібліотеці відбулася зворушлива зустріч з рідними учасників війни, які поділилися історіями з життя фронтовиків.
Влас Харченко.
Леонтій Панащук.
Іван Нікітюк.
Ніна Іванівна Жовтан розповіла про свого батька, Івана Євгеновича Нікітюка. У 1942 році він повинен був потрапити до Німеччини. Проте туди його не довезли - залишили у концтаборі в Польщі. Згодом багатий польський пан забрав Івана Нікітюка до себе у господарство батраком. Коли радянські війська увійшли в Польщу, Іван втік від пана і вступив до Радянської Армії. У її лавах брав участь у форсуванні річок Вісла в Польщі та Одер у Німеччині. Третє поранення отримав, не дійшовши до Берліна усього 50 км. Після лікування залишився служити у Німеччині, де, отримавши спеціальність шофера та військове звання сержанта, перебував до 1947 року. За визволення країн Західної Європи від фашистського ярма Іван Нікітюк був нагороджений орденом Червоного Прапора та орденом Червоної Зірки, а також ювілейними медалями за заслуги перед Батьківщиною.
Повернувшись додому, працював водієм, отримав нагороду ветерана праці.
Маломощаницький сільський голова Вячеслав Олексійович Марченко розповів про військову службу свого діда, Власа Яковича Марченка, якого у 1943 році призвали на військову службу в Казахстан. Служив у запасному полку Першого Українського фронту. Отримавши поранення у Польщі, Влас Марченко лікувався у військовому госпіталі у Любліні. Після цього продовжив службу, проте до Берліна не дійшов. У 1945 році солдата комісували і він повернувся додому. Був нагороджений медалями «За бойові заслуги» та «За відвагу».
Зустріч з Федорою Дем’янівною Панащук відбулася у неї вдома. Жінка розповіла про свого чоловіка, Леонтія Васильовича Панащука, якого 23 липня 1943 року відправили у військову частину міста Славута. Служив у 294-му гвардійському стройовому полку кулеметником, був рядовим. Леонтій Панащук з фронтом дійшов через Альпи до Австрії. У листопаді 1946 року повернувся додому. Був нагороджений медалями «За бойові заслуги» та ювілейними.
На жаль, весняне свято Перемоги нині дуже сумне, адже зараз тривають воєнні дії на Сході України. Воюють там і наші односельчани – Василь Костерний та Василь Щепановський. Побажаймо їм перемоги і повернення додому. Слава нашим героям!
Надія ІГНАТЬЄВА,
зав. ПШБ с. Мала Мощаниця.
