У Старій Мощаниці відбулась зустріч з учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Миколою Васильовичем Радчуком. Він поділився спогадами про перебування біля реактора, розповів, як вимірювали радіацію, що “зашкалювала”, про бригади, котрі гасили палаючий реактор, і про те, як люди виїжджали з небезпечної зони, залишаючи все своє майно. Не було там жодних тварин чи птахів, лише коти, у яких зовсім вилиняла шерсть.
За словами Миколи Васильовича, на території Чорнобильської зони бригади ліквідаторів працювали не більше 10 днів. При від'їзді звідти люди отримували новий спецодяг, старий же організовано спалювали. З машин “змивали” радіацію, а ті, на яких вона “зашкалювала”, просто залишали.
Багатьох учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС уже немає серед живих. Радіація дуже зашкодила цим людям, найбільше їх страждало від хвороб щитовидної залози.
Там, де пройшла радіаційна хмара, смугою стало усе сивим - навіть вічнозелені сосни і ялинки стояли сірі. Від перевищеної радіації люди не відчували ні болю, ні слабкості - лише гіркий присмак на губах.
Однією з тих, хто забезпечував харчування будівельників, які прибули на допомогу потерпілим від аварії, була й жителька нашого села Ангеліна Якимчук (Сірук), на той час - молода працівниця мізоцького кафе «Дружба».
Галина КИСЛАШКО,
бібліотекар ПШБ
с. Стара Мощаниця.
