Як впоратися з реаліями «споживчого песимізму»?
Щодня усе яскравіше сяє
сонечко, усе більше активізуються садівники та городники. На часі - найнапруженіші дні обробітку кількох власних соток. А ще - невеселе перше квітня, дата, з якої Україна перейде на нові комунальні тарифи, що більшість із нас змушують здригатися у передчутті чергової кризи.
Вижити на 44 долари
Ознайомлюючись з нововведеннями, які підготували для нас державні керманичі, чітко усвідомлюєш, що цьогоріч городньо-польові роботи стануть пріоритетними навіть для тих, хто останнім часом відмовився від них на користь спокійнішого життя. Адже той факт, що найнеобхідніше шалено здорожчало і ціни стали одним з ключових чинників дестабілізації економіки та стрімкого зубожіння населення, відчули на собі представники усіх верств.
Статистика свідчить, що від початку нинішнього року індекс споживчих цін зріс на 8,6 % (збільшення комунальних тарифів у цей показник не закладено). Якщо ж проаналізувати більш зрозумілі широкому загалу показники, то висновок однозначний: щоденний раціон став значно скупішим. Достатньо покласти у родинний споживчий кошик хліб та олію, які за останній рік подорожчали майже на 50 %, проїхатися транспортом, тарифи на який зросли на 60 %, і грошей просто не залишиться.
Найгірше, що основний удар завдано саме по найбідніших. Згідно з показниками держбюджету-2015, аж до грудня цього року мінімальна зарплатня становитиме незмінні 1218 грн., прожитковий мінімум - 1178 грн. І тільки у грудні ці показники зростуть відповідно до 1378 і 1330 грн. Офіційною мовою це називається «заморожуванням» соціальних стандартів. Проте насправді ці стандарти знижуються практично щодня. Адже реальна заробітна плата - це не сума грошей, котру працівник отримує щомісяця, а набір товарів і послуг, який можна придбати на ці гроші. Цю тезу кожен підтверджує для себе щодня, заходячи у магазин чи на ринок. До речі, власники та продавці місцевих крамниць стверджують, що «продуктовий рейтинг» у покупців тепер справді дуже змінився. Лідирують у ньому крупи, вермішель, борошно, олія, дешеві солодощі. Риба, фрукти, інші «відносні» делікатеси залежуються на полицях. Соціальні дослідження, проведені на території України, свідчать, що близько 56 % наших співвітчизників вже почали заощаджувати на харчах, аби втриматися у рамках сімейного бюджету. Загалом понад 61 % українців відзначають зменшення своїх доходів за останнє півріччя.
Ще кілька цифр, які красномовно свідчать про реалії: згідно з дослідженнями інформаційно-аналітичного центру Info-Light, на початок 2014 р. мінімальна зарплата досягла доларового максимуму за всю історію України - 152 долари (1218 грн. за курсу 7,99 грн./дол.). Минув рік, і станом на 1 березня мінімальна зарплатня українця становила 44 долари (найменше за останніх 12 років значення у валютному вираженні). Нині ми отримуємо стільки ж, як і жителі Ліберії чи Конго. Зате за газ сплачуватимемо за його ринковою вартістю…
Економити на всьому
Те, що відбувається зараз, експерти називають «споживчим песимізмом». Загальний настрій громадян зрозумілий: після зростання комунальних тарифів значна частина родин просто не знатиме, як звести кінці з кінцями. Причому дієвих порад щодо того, як вижити, зараз не дає ніхто. Риторика представників влади зрозуміла: треба економити на всьому, щоб не втратити країну.
Як зекономити та втриматися «на плаву»? Насамперед, треба усвідомити, що чекати «покращення» немає звідки. Відтепер варто вчитися рахувати та економити кожен куб газу і кіловат електроенергії. Жоден електроприлад не має працювати в оселі «просто так». Миючи посуд, використовувати мінімум гарячої води. Вочевидь, що й господиням доведеться переосмислити підхід до приготування їжі, максимально знизивши витрати побутового газу.
Є сенс протягом теплої пори року подбати про забезпечення у своєму домі максимального енергозбереження. Встановлення нових вікон та якісне утеплення стін сприятиме суттєвій економії тепла. Наприклад, заміна вікон на металопластикові дає змогу економити близько 25 % енергоресурсу. Втім, зважаючи, що вартість практично всіх будматеріалів «прив’язана» до валюти, ці придбання також обійдуться недешево.
Тим, хто може претендувати на субсидію, не варто відтягувати процес її оформлення. Спеціальні бланки, що потрібно заповнити для її нарахування, споживачі мають отримати з першими квитанціями з новими тарифами. Загалом уряд виділив 24 мільярди гривень на покриття різниці у тарифах для незаможних верств населення.
Окремі експерти навіть радять українцям… подавати позови до суду, оскаржувати нові тарифи та вимагати публічного пояснення ціноутворення. До слова, цього тижня рівнянин уже подав заяву до Печерського суду Києва, вимагаючи від прем`єр-міністра скасування підвищення тарифів і реформ в ЖКГ. Проте очікувати, що будь-яке рішення суду поверне колишні тарифи, погодьтеся, було б надто наївно.
Що ж до інших аспектів виживання, то кожен добрий господар уже «прикинув», як саме він зможе втриматися у настільки складні часи. Вести натуральне господарство, економити на всьому, «перепросити» стару грубку у сільській хаті… Найголовніше - не забувати, що поряд з нами завжди є ті, кому ще гірше. І, в міру можливостей, допомагати їм. А тяжкі часи ми обов’язково переживемо. Були б лише мир та здоров’я…
Марина СТЕПАНЮК.
