Небесну сотню у Здолбунові пом’янули зі світлим сумом та сподіваннями на краще

Щирі сльози та зворушливі спогади варті набагато більшого, аніж будь-який помпезний офіціоз. Героїв Небесної сотні вшановували у Здолбунові саме так - з
молитвами у храмі Святих апостолів Петра і Павла, проникливою ліричною композицією від працівників
Здолбунівського РБК та зворушливим флешмобом, у якому взяли участь міські старшокласники.
Тепер на пам’ятні заходи у Здолбунові, як і в інших українських містах, люди приходять за покликом душі. Тільки жаль, що нас змінила саме велика трагедія, засвідчивши, на які подвиги здатен народ, котрий відстоює правду.


Після богослужіння та спомину загиблих на площі Героїв Майдану виступив хор «Анафора» Рівненської єпархії УПЦ КП. Молитву «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» присутні на площі співали разом зі священно­служителями. Згодом директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею Олег Тищенко представив збірку «Небесна сот­ня очима здолбунівських школярів». До неї увійшли твори, присвячені подіям, якими живе Україна протягом останнього року.


Тим часом у кав’ярні «Старе місто» діяла виставка артефактів з Майдану, яку обладнали представники ГО «Патріот України». Варто порівняти благенькі каски самооборонівців Майдану та важезний шолом, який наші «конфіскували» у беркутівця, щоб зрозуміти, проти якої сили йшли тоді хлопці з дерев’яними битами…


Фіналом світлого спомину став флешмоб від школярів, які на алеї Небесної сотні у Здолбунівському гідропарку по черзі відпускали у небо блакитні та жовті кульки, називаючи імена лицарів Небесної сотні. І саме тоді раптово у небі з’явилася четвірка білих лебедів…
Яким би нестерпно важким не був кожен день, прожитий у стані війни, завжди хочеться вірити у добрий знак. Не тільки у «привіт» від лебедів, стрімкий політ яких багатьом видався символічним. Дорогою до гідропарку вітаємося з Сашком, бійцем добровольчого батальйону, який нині повернувся додому після важкого поранення.
- Кажуть, ти вже знову у бій рвешся?
- А що тут робити, - відповідає. - Там - наші, треба їхати і стояти далі…
Добрий знак - у нашій незламності. Тільки б мудрості та правильних рішень від влади, тільки б Божої справедливості для нашого народу…
Марина СТЕПАНЮК.
Фото автора.

Comments are now closed for this entry