Яна УНИЧЕНКО біля однієї зі своїх робіт.

Яскравий блиск в очах та чарівна посмішка на вустах. Вона залюбки показує свої малюнки на стінах біля під’їздів житлового будинку по вулиці Шкільній, 38 у Здолбунові. Дивлячись на ці її роботи, одразу розумієш, що перед тобою патріотично налаштована людина. Переселенка з Луганської області Яна Униченко, надзвичайно талановита художниця, вже майже півроку проживає у Здолбунові. Коли у липні минулого року разом з родичами приїхала зі Сходу до подруги своєї тітки, то думала, що її візит триватиме недовго. Проте сталося інакше. Через кілька тижнів родичі поїхали, а вона лишилась.

Ось такий козак “поселився”
поблизу одного з під’їздів по вул. Шкільній, 38.


Про талант молодої переселенки завдяки її розписам у патріотичному стилі на стінах однієї зі здолбунівських багатоповерхівок дізналося вже чимало людей. Яна розповідає, що ще вдома їй наснився красивий розпис. Приїхавши сюди, вона захотіла зробити побачене у сні реальністю.
Ініціатором розпису будинку став голова ОСББ Вік­тор Чумак, котрий, побачивши малюнки випускниці Інституту культури і
мистецтв Луганського націо­нального університету ім. Т. Шевченка, відзначив її високі художні здібності. А от що малювати, Яна обирає самостійно. Спочатку художниця створює ескізи, а після їх затвердження та удосконалення розпочинає роботу.


Дівчина розповідає, що раніше розписами на фасадах не займалась. Малювати на стінах доводилось лише у приміщеннях. Яна вважає, що до роботи варто приступати лише у гарному настрої. Тоді й люди, милуючись її малюнками, відчуватимуть себе щасливішими, стверджує вона:
- До мене підходять люди і кажуть, що коли вони дивляться на ці малюнки, то самі стають кращими.
Своєю улюбленою роботою Яна вважає зображення козака та козачки, які є уособленням усієї суті українства. Художниця розповіла, що кожна деталь на її розписах є символічною, має певний зміст. Наприклад, гарбуз уособлює багатство, а сонях - сонце.
Яна розповідає, що з допомогою патріотичних настінних розписів вона прагне змінити стереотип мислення жителів Західної України щодо українців зі Сходу:
- У нас також є чимало творчих, талановитих, добрих людей. Проте зараз більшість з них виїхали. І тепер там керують зовсім інші люди, які не мають жодного стосунку до нас.
За словами Яни, до початку Революції Гідності утисків на прояви українськості серед населення Луганська не було зовсім. Наприклад, студенти могли вільно розписувати дощечки різними народними орнаментами. Проте з початком Майдану ситуація змінилась. Почались прояви агресії до всього українського. Тому патріотично налаштовані люди вже боялися вільно висловлювати свої міркування, адже за це могли спалити їхні домівки, скалічити рідних і близьких.
Дівчина захоплено розповідає про різдвяні звичаї, про які вона дізналася уже тут. Адже для території, звідки Яна родом, така традиція, як колядування, не притаманна. Особливо ж переселенку потішили пісне­співи церковних хорів та вертепи.
Яна переконана, що проблеми, які зараз існують на Сході, виникли через те, що його жителі забули своє коріння, народні звичаї і традиції. А рідну культуру, мову, свою минувшину потрібно пам’ятати і шанувати, бо завдяки цьому люди стають добрішими й кращими у душі, вважає Яна Униченко.
Ірина САМЧУК.
Фото автора.

Comments are now closed for this entry