Цієї неділі, 9 листопада, відзначатимемо День української писемності та мови - державне свято, встановлене у 1997 році Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». За православним календарем - це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця - письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця починається писемна українська мова.
Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки учнів йшли до храму та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися, і, що головне, бути до науки старанною, бо «хто вчиться змолоду - не зазнає на старість голоду».
Античні мудреці казали: “Говори - і я тебе побачу”. Якою сприйматиме Україну світ, залежить від нас самих, українців. Ми хочемо бути у людській спільноті мудрими і висококультурними. А це неможливо без любові до своєї рідної мови. Бо для кожного українця вона - не просто звуки чи набір лексичних форм, це частина серця, уособлення національного духу і пам’яті предків, пам’яті роду, без якої неможливо збудувати місток у майбутнє.
Без мови не існує народу. То кому ж як не нам самим оберігати рідне Слово, а значить і Україну?
