Літо цього року не схоже на попереднє, якесь аж надто спекотне, напружене, приправлене їдким димом поганих новин зі Сходу України. Однак жителі сіл, на прикладі с. Копиткове, живуть в ритмі достигання – збирання хліба. Для селянина зібрати хліб з поля – це святе, але знайдеться час, щоб поспілкуватися ввечері через тин з сусідом, поділитися новинами. Так, по селу пробігла звістка про збір коштів на бронежилети, продуктів у зону АТО працівниками Копитківського будинку культури. Ніхто не залишився байдужим. Кожна сім’я долучилася до справи милосердя.
Слава Богу, що у нашому селі діти не відчувають дотику бойових дій. Коли приходять до бібліотеки, читають, граються, відпочивають. Дуже хотілося б, щоб діти всієї нашої України проводили свої канікули в радості, щоб ніщо не тривожило їхнє щасливе дитинство.
Валентина Атаманюк,
завідуюча ПШБ с. Копиткове.
