Фермер В. Т. Нестерчук і його надійні помічники – дружина і брат.
Наскільки непростим і ризикованим сьогодні є ведення галузі городництва, напевно, більшості із нас годі розповідати. Маючи власну присадибну чи орендовану ділянку, той, хто зайнявся цією з одного боку цікавою, а з другого - непередбачуваною справою, вкладаючи в неї кошти і працю, сподівається на отримання хорошого врожаю. Але через ряд факторів як природного, так і ринково-економічного характеру досягти бажаного результату вдається далеко не завжди. Тут, як кажуть, раз на раз не випадає.
Усі складнощі у вирощуванні овочевих культур добре відомі фермерській родині Нестерчуків із с. Здовбиця. Володимир Тарасович з дружиною та сім’єю брата городництвом займаються вже понад десять років. За цей час набули відповідного досвіду, придбали необхідну техніку, яка забезпечує якісний обробіток землі та догляд за культурами. Нині у фермера є чотири одиниці техніки, всі необхідні агрегати – культиватор, сівалка точного висіву, розсадосадильна машина й ін. Проте, зізнається Володимир Тарасович, коли розпочинав свій бізнес, багато що доводилося робити вручну.
Мирно співмешкають на одній території різні види птахів.
Всього ж у господарстві фермера 20 гектарів землі. З них 15 га відведені під овочі, зокрема капусту, помідори, цибулю, буряк, перець, а на решті площ вирощують зернові для забезпечення підсобного господарства.
- А куди збуваєте овочеву продукцію? - запитую у Володимира Тарасовича.
- Раніше, коли не було тендерів, з реалізацією було простіше, - зізнається він. - Постачали овочами садочки, школи, атомні станції в Нетішині й Кузнецовську. Нині ж така система, що виграти тендер можна, тільки маючи зв’язки. Тому продаємо нашу продукцію на ринках Рівного, Здолбунова.
Підростає капуста на фермерському полі.
У господарстві Нестерчуків повно всілякої живності. Так, заняття свинарством (утримують 12 свиноматок) допомагає здовбицьким господарям під час фінансової скрути: необхідно навесні придбати насіння – продали льоху. Таким чином, за словами фермера, виходить своєрідний круговий процес, який заключається у взаємопідтримці галузей сільгоспвиробництва. Триматися на плаву влітку допомагає поле, взимку – свинарство. А коли вже самотужки дійсно не можна справитися з проблемами, доброю підмогою є фермерська солідарність. Підсобляють колеги-підприємці один одному, чим можуть, уникаючи зв’язків з банками.
Бідкається В. Т. Нестерчук і на умови, в яких нині доводиться господарювати. А вони всім відомі - дорожнеча добрив, запчастин і пального, засобів захисту рослин від хвороб тощо. Однак, при реалізації овочевої продукції її реальну собівартість ніхто не враховує. Тож доводиться фермеру знижувати ціну, іноді собі в збиток.
Однак Нестерчуки не розчаровуються і вірять у перспективність власного сімейного бізнесу. До нього залучають і свою доньку, яка нині вчиться на фермера в Рівненському аграрному коледжі.
Окрім справи, яка забезпечує родині Нестерчуків добування хліба насущного, є у них і заняття для душі – утримують і розводять різні види птиці: цесарок, фазанів, голубів (це крім традиційних курей, качок), а в планах – ще й заснування страусиної ферми.
Людмила ВАСЮК.
Фото автора.
