Щовесни у третю неділю травня в Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій. Ми вшановуємо своїх співвітчизників, яких комуністичний режим нещадно нищив - за любов до рідної землі, пісні і мови, за силу національного духу і за непоборне прагнення того, аби Україна була вільною, незалежною і сильною Державою.
До громади звертається о. Віталій.
Від терору постраждали чи не усі верстви населення: від військових та політиків до представників інтелігенції й духовенства. Та найбільше - селяни, котрі, як відомо, є ревними носіями національних традицій і цінностей. Як свідчать різні інформаційні джерела, посилаючись на дані архівних матеріалів СБУ, з 1927 до 1990 року в Україні було заарештовано понад мільйон осіб, половину з яких - засуджено, а близько 150 тисяч розстріляно. З кінця 1920-х до початку 1950-х років з України було виселено 2 млн. 880 тис. розкуркулених селян і членів їхніх сімей. Більшість репресованих були українцями, але жертвами терору стали й представники інших національностей.
Квіти до пам’ятного знака поклали керівники району.
Катівні, табори ГУЛАГу, каторга, поневіряння, холод Сибіру, втрата здоров’я, на багато років нестерпно болюча неможливість повернення до рідного краю і тавро «ворога народу» - таким був тернистий шлях людей, які пережили репресії. Та попри все вони завжди мали тверду віру, віру всім серцем у свою Україну. У цих людей і сьогодні можна повчитися силі волі, патріотизму. Тих же, хто згинув, не маємо права забути…
Годину пам’яті і скорботи було проведено на вшанування жертв політичних репресій у Здолбунові 18 травня. Розпочався захід з молитви за спокій душ усіх загиблих від тоталітарного режиму патріотів української землі, яку звершив настоятель Свято-Петро-Павлівського храму отець Віталій. Він та настоятель Свято-Казанської парафії о. Юрій звернулися до громади із проповідями. Виступили також керівники району – голова райдержадміністрації Олександр Павлович Бухало та голова районної ради Василь Олексійович Тимощук.
Про репресії і боротьбу за незалежну
Україну ці люди знають не з книжок.
- Сьогоднішній день для України є скорботним, ми вшановуємо жертв політичних репресій більшовицького режиму. Ми і майбутні покоління перед ними у боргу. Як європейська нація, маємо добитися «нюрнберзького» процесу над червоною чумою, яка окупувала нас з 1918 року, - наголосив О. П. Бухало. За його ініціативою присутні Хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто загинув від тоталітарного режиму і поклав життя на вівтар свободи України вже у наші дні.
- Ще кілька років тому нам і на думку не спадало, що за прагнення жити у європейській, демократичній державі нам доведеться заплатити таку дорогу ціну, що за намагання об’єднати Україну гинутимуть люди, які ще вчора працювали поруч, що за вітання «Слава Україні!» найманці розстрілюватимуть українців. Очевидно, що Україні ще довго доведеться торувати шлях до справжньої незалежності, - зазначив В. О. Тимощук. - Сьогодні ми маємо змогу працювати і радіти життю завдяки тим, хто загинув за незалежність України. Вічна слава героям! Слава Україні!
Поетично-музичну композицію підготували до заходу працівники районного будинку культури. Проникливі вірші про Україну та її синів упродовж нього лунали з вуст Ірини Мельник.
До пам’ятного знака Жертвам Голодомору і політичних репресій було покладено корзини квітів.
Ольга ЯКУБЧИК.
Фото автора.
