З кожним роком їх все менше. Дорогі ветерани, живіть ще довго
і даруйте нам радість спілкування з вами.

Цьогорічне відзначення Дня Перемоги, затьмарене неспокійною ситуацією в країні, пройшло максимально скромно і стримано.
Звісно, коли на сході і півдні держави гинуть наші спів­вітчизники, влаштовувати пишні святкування і помпезні урочистості абсолютно недоречно. Тому і в Здолбунові відзначення 9 Травня прой­шло в форматі вшанування пам’яті жертв Другої світової війни. Для запобігання провокаціям за дійством пильно слідкували члени місцевої сотні самооборони.
Біля Меморіалу Слави у міському парку відбулася спільна панахида, у якій взяли участь ветерани війни, учасники бойових дій, керівники району, міста, представники громадськості. З проповідями перед присутніми виступили священики - о. Ігор, клірик Свято-Успенської церкви, та о. Олександр, настоятель Свято-Катеринівського храму м. Здолбунів.

 

Юна здолбунівчанка Поліна знає, що її прадід загинув на війні, у травні 1945-го при взятті Берліна.
Про своє фронтове життя солдат розповідав у листах, які бережуть його нащадки.


Літературно-музичну композицію учасникам жалобного заходу представили працівники районного будинку культури. Розповідаючи про жахіття війни, яка стала для нашого народу національною трагедією, принесла біль і страждання, про безмежну любов українців до рідної землі і готовність віддати своє життя за її волю, декламатори неодноразово наголошували на необхідності пам’ятати, якою дорогою ціною завойована перемога над фашизмом. Для того, щоб зберегти мир і спокій в нашій державі, всі ми повинні об’єднатися, стати пліч-о-пліч перед загрозою агресії, бути згуртованими для збереження єдиної України.

 

Голова районної ради В. Тимощук, голова райдержадміністрації
О. Бухало, його заступник В. Щавінський поклали квіти до пам’ятного хреста героям УПА в с. Здовбиця.


Слова безмежної вдячності за подарований мир і свободу лунали на адресу сивочолих ветеранів. Їм бажали здоров’я, довгих років життя і на знак глибокої поваги вручили букети квітів. Чи думали вони, солдати Другої світової, що стануть свідками нової, неоголошеної війни? Що на землі, за яку вони проливали кров сімдесят років тому, знову вестимуться бойові дії? Від усвідомлення цього факту сумом і тривогою наповнюються серця цих вже немічних тілом, проте сильних
духом людей, і на очі навертаються сльози…

 

Пам’ять про героїв вічно житиме в наших серцях.


Щирі вітання приймав цього дня ветеран Великої Вітчизняної війни Микола Якович Пономарцев, для якого 9 травня – ще й день народження.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих у роки Другої світової війни і поклали до пам’ятної плити вінки та квіти.
Завершився захід молитвою за Україну «Боже, великий, єдиний».
Згадати бойову юність, воєнне життя ветерани мали змогу під час влаштованого для них в приміщенні райвійськкомату “фронтового кулешу”.
Відповідні заходи із вшанування жертв Другої світової війни пройшли і в інших населених пунктах Здолбунівщини. Керівники району також привітали ветеранів війни вдома і вручили їм квіти.
Людмила ВАСЮК.
Фото автора.

Comments are now closed for this entry