Працівників та вихованців Дерманської гімназії не здивувати візитами відомих людей, зустрічами з цікавими особистостями. Проте кожна така подія лишає свій неповторний слід у пам’яті людей, а нерідко й на свідомість їх впливає.
Кілька днів тому дерманці різного віку зібралися в актовій залі навчального закладу з приводу урочистості. Прибули гості: архієпископ Чернівецький і Кіцманський УПЦ КП Онуфрій, депутат районної ради Олександр Бухало, завідувач кафедри історії України МЕГУ Андрій Жив’юк, доцент РДГУ Руслана Давидюк, місцеві історики-краєзнавці Дмитро Кравчук, Федір Єфімчук, автор цього допису.
Відкриваючи зібрання, владика Онуфрій розповів про свою місію в рідному селі - сказати «Так!» історичній праці А. Жив’юка «Від Дерманської республіки до Дерманської трагедії». Було також зачитано указ Патріарха Філарета про нагородження історика орденом Христа Спасителя за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви. Люди стоячи аплодували зворушливому врученню високої відзнаки.
Олександр Бухало привітав науковця та розповів про нинішню складну ситуацію в державі і заходи, яких вживає місцева влада для зміцнення боєздатності Збройних сил.
Високо оцінила праці Андрія Жив’юка, назвавши їх зразками історичної правди, кандидат історичних наук Руслана Давидюк.
Поміж виступами звучали пісні й вірші у виконанні юних дерманців, що підсилювало святковий настрій.
Виступив і Андрій Жив’юк. Він розповів, як у співавторстві з рівненським істориком Ігорем Марчуком у дуже стислі строки створювалася книга, про те, які матеріали і чому не потрапили до видання. Присутнім приємно було чути про намір автора додати ще кілька нарисів до вже опублікованих сімнадцяти в майбутній книжці. Андрій Анатолійович, скромна й делікатна людина, у своєму подячному слові зазначив, що вручену йому нагороду сприймає як обов’язок продовжувати роботу.
Про особисті якості, велику працелюбність, високий фаховий рівень історика-земляка і сприйняття його книг у Дермані вели мову краєзнавці Ф. Єфімчук і Д. Кравчук. Автор цих рядків наголосив, що книга вийшла в часи режиму внутрішньої окупації, це - пересторога, як діяти і ні в умовах чужої влади.
Архієпископ Онуфрій у завершальній промові ще раз високо оцінив книгу «Від Дерманської республіки до Дерманської трагедії», зазначивши, що у ній написано про те, що було і що може статися. Він закликав земляків сповідувати вічні християнські цінності, любити і знати свій край, благословив дослідників минувшини на нові здобутки, побажав миру і процвітання Дерманській гімназії.
Люди довго не розходилися по закінченні офіційної частини заходу, гуртами стояли в залі. Їм було про що поговорити: і про Україну після Майдану, і про ситуацію в Церкві, і про долю свого села та книги дерманців, котрі вже вийшли друком або ще пишуться. Відчувалося, що перебуваєш на великому родинному святі.
Микола УЖВІН.
