Він настав тепер для усіх: і агресора, і жертви, і спостерігачів
Росія вкотре показала свою сутність. Це – країна-терорист, країна-бандит. Такою вона була, є і залишиться, якщо решта світу це дозволить.
Нею керували, керують і керуватимуть злодії та деспоти, якщо решта світу це дозволить.
Російський народ любив, любить і любитиме будь-яку форму державного управління, крім демократії. Але це - його вибір.
Україна дозволила зробити себе жертвою. Істина про те, хто користується наслідками революції, вкотре блискуче підтвердилася. Лише лінивий не проводить паралелей з недієздатними, імпотентними керівниками часів УНР. Військове керівництво лякає політичне слабкістю армії, а політичне – радо ховається за цю псевдопричину. Але ті й інші забувають про народ, який готовий до боротьби. Що ж, здається, зовсім скоро цей народ ще раз про себе нагадає.
Захід не може тепер сказати, що не бачить справжнього єства Росії. У нього два шляхи. Або прийняти виклик, або тихенько спустити справу “на гальмах” і показати всьому світові свою неспроможність. Вірю, що останнє припущення є помилковим.
Отже, Північноатлантична спільнота має згуртуватися, продемонструвати єдність і розпочати формування нового порядку денного реальної безпеки у світі. Ера післявоєнного мирного устрою припиняє своє існування. ООН та ОБСЄ продемонстрували, що не можуть реально гарантувати світову та європейську безпеку. Не надто далеко пішла і НАТО. Тому система потребує кардинальних змін.
Росія, вийшовши за межі права, моралі, пристойності, стала країною-ізгоєм, яка протиставила себе всьому світу. Далі вона не може бути частиною цивілізованої спільноти народів. Злодіїв, як відомо, ізолюють.
Нова система північноатлантичної безпеки, як складова нового глобального світопорядку, має чітко розмежовувати цивілізовані країни і країни-агресори. Щодо цих, останніх, має бути запроваджена не лише система ізоляції, але й застосовуватися весь спектр санкцій і покарань, аж до військових.
Конфлікт цивілізацій стає реальністю. Треба чесно дивитися правді в очі. І адекватно реагувати.
Лише тоді цивілізований світ матиме гарантоване мирне майбутнє.
Володимир Огризко,
Міністр закордонних справ України
(2007-2009 рр.).
