Що змінюється у житті українців з ухваленням нових законів
Блискавичне ухвалення Верховною Радою законів, котрі з безапеляційною рішучістю позбавили українців їх конституційних прав, цього тижня отримало остаточну легалізацію. 21 січня в офіційній пресі таки з’явилися тексти цих документів.
Це означає, що вже з 22-го січня ми маємо жити по-новому – зважаючи на ті обмеження, котрими парламентарі в унісон з президентом вирішили припнути новонароджений дух свободи.
Не варто вважати ці твердження надто пафосними. Бо насправді зашморг нових законів матиме змогу відчути на собі кожен громадянин. Для цього навіть не потрібно бути палким революціонером, адже в ухвалених змінах до законів України зашкалює рівень абсурду і цинічного ігнорування конституційних норм.
Шостий – поза законом
Схоже, нові законодавчі акти мають на меті викорінити будь-який дух колективізму. Зокрема, забороняється рухатися вулицями колонами більше п’яти автомобілів без узгодження з правоохоронцями. Порушники змушені будуть платити штраф до 850 гривень, або ж їх позбавлятимуть права керувати автомобілем на термін від одного до двох років з можливим оплатним поверненням автомобіля. Виходить, що відтепер навіть гучну весільну церемонію доведеться узгоджувати з ДАІ та пересуватися під супроводом інспекторів. А як розцінюватиметься рух автотранспорту у дорожніх корках, взагалі передбачити важко. Втім, кому до цього зараз є діло? Головне, що автопротестуальники тепер автоматично стають злісними порушниками.
Щоб порушити нові закони, зовсім не обов’язково бути автомобілістом. Організація і проведення без дозволу влади зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій біля органів влади, установ, підприємств, житла і іншої власності осіб також карається штрафом до 3400 гривень, або ж учасників таких зібрань можуть заарештувати на термін до десяти діб. От, скажімо, прорвало біля під’їзду трубу, його жителі вийшли на вулицю, щоб пообурюватися відсутністю дій комунальників, – все, є порушення закону. І на мітинги ходити не потрібно.
Якщо ж людина таки відважується піти на мітинг чи демонстрацію, то найперше, про що треба подбати, це про дресс-код. Ніяких масок та шоломів! І навіть якщо ви затуляєте обличчя від морозного вітру широким шарфом та шапкою, то на вас поширюється стаття закону, котра свідчить про ваше бажання уникнути ідентифікації особи. А тому доведеться платити штраф у розмірі понад чотири тисячі гривень, або ж відсидіти під арештом до 15 діб. До слова, з’являтися на масових заходах у одязі, схожому на форму правоохоронців, також не можна. Тому поширені камуфляжні принти теж поза законом.
Аналогічне покарання «світить» тим, хто під час масового заходу використовує відкритий вогонь, засоби піротехніки, зброю, спеціальні засоби самооборони.
Мають право карати тепер і за встановлення наметів або інших малих архітектурних форм, виконане без дозволу МВС. Покарання за намет також пристойне – штраф п’ять тисяч гривень або ж арешт на термін до 15 діб. І хтозна, чи рівень абсурду коли-небудь не дійде до того, що відповідати за законодавством доведеться й відпочивальникам за туристичний намет, або ж підприємцям за торговий павільйон. Хіба ви ще не зрозуміли, що тепер у нашій країні можливо усе?
Судді – наше все!
Новий закон суттєво спрощує неприємні моменти у роботі правоохоронців. Відтепер протокол про адмінпорушення буде вручатися громадянину вже без розписки. Він вважатиметься легітимним і за наявності свідків вашої відмови підписати розписку під час вручення протоколу, або за наявності відеозапису цих фактів. Тому визнаєте чи ні – а ви уже порушник.
Набула чинності і нова норма про невиконання вказівок працівників Служби безпеки України й створення перешкод для виконання ними своїх обов’язків. За такі дії порушника чекає штраф до 1700 гривень, у разі повторної дії – до 2500 грн.
Окремий закон визначає відтепер норми ставлення до суддів та їх рідних. Громадянам забороняється збирати, використовувати, поширювати конфіденційну інформацію про суддю, його близьких родичів або членів сім’ї, розповсюджувати інформацію, яка має образливий характер щодо судді чи правосуддя. Не можна втручатися в діяльність судді, чинити тиск, перешкоджати виконанню службових обов’язків. Караються такі дії не тільки суттєвим штрафом, але й арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років. Зате судді та їх рідні, згідно із внесеними змінами до закону “Про судоустрій і статус суддів”, мають право володіти зброєю та засобами індивідуального захисту.
Прощавай, свободо слова?
Найбільше нові законодавчі акти «закрутили гайки» засобам масової інформації. Схоже, що рівень свободи слова останнього десятиліття вже незабаром ми будемо згадувати з ностальгією. Одностайним лісом рук провладні парламентарі серед інших нововведень відновили в Кримінальному кодексі відповідальність за наклеп, яка була ліквідована дванадцять років тому. Тепер достатньо оприлюднити, наприклад, звинувачення чиновника у корупції, і представникові преси загрожуватиме покарання виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до двох років. З’явилася у Кримінальному кодексі ще одна нова стаття – «Екстремістська діяльність». Згідно з її нормами, виготовлення та розповсюдження екстремістських матеріалів у ЗМІ чи мережі Інтернет відтепер каратиметься штрафом у розмірі до майже 14 тисяч гривень, або обмеженням волі чи ув’язненням на строк до трьох років. Не варто вважати, що останнє стосується лише журналістів. Достатньо опублікувати не досить стриманий коментар у соціальній мережі, і хтозна, чи вже згодом до вас не постукають у двері.
За півкроку до в’язниці
Це тільки деякі витримки з нових законодавчих норм. Загалом таких нововведень є чимало, і зводяться вони до одного: країна та її громадяни невідворотно відтісняються від принципів демократії та свободи. Саме таким способом нам намагаються втовкмачити, що будь-який необережний крок може призвести до в’язниці. Причому, за палкого бажання порушником можна зробити будь-кого – і завсідників соцмереж, і купку бабусь під під’їздом, і спортсменів у шоломах. Експерти вже підрахували, що загалом кримінальні та адміністративні санкції збільшуються вдвічі, а за деякі адміністративні правопорушення покарання є жорсткішим, ніж за кримінальні злочини. Але й без експертів зрозуміло, що людям з гідністю у такій країні жити неможливо. То чи варто втратити шанс на порятунок? Чи тепер це також заклик до екстремізму?
Марина СТЕПАНЮК.
