Ось уже десятки років поспіль, а останні понад 20 - офіційно, не ховаючись, в урочищі Гурби нашого району згадують визволителів землі української - вояків УПА, які у квітні 1944 року зійшлися у смертельному герці з бійцями каральних загонів НКВС, на боці яких було 5 бригад солдатів, окремі частини Червоної Армії, авіація, 15 легких танків, полк кінноти. Разом їхня кількість становила понад 30 тисяч осіб і протистояло їм менш ніж 5 тисяч вояків УПА, серед яких більше половини - щойно мобілізоване, беззбройне українське селянство. Проте усім відділам УПА вдалося вирватися з оточення, хоча деякі курені зазнали значних втрат, а курінь “Сторчана”, який був вимушений вступити з ворогом у нерівний рукопашний бій, було знищено повністю: загинули сам “Сторчан”, четверо старшин та 60 повстанців.
Битва під Гурбами вважається найбільшою за чисельністю учасників та найтривалішою за весь час існування УПА.
Цьогоріч на заходи з вшанування учасників Гурбенської битви прибули люди з усіх куточків України. Треба відзначити, що вже декілька років поспіль урочистості відбуваються без партійної символіки: присутні лише національні та червоно-чорні прапори, за які боролися і під якими гинули бандерівці. Участь у відзначенні річниці бою взяли очільники району, депутати Верховної Ради України Валентин Королюк та Микола Кучерук, депутати нижчих рівнів, представники молодіжних та ветеранських організацій, небайдужа громадськість. Обійшлися у цьому році і без політичного мітингу. Адже, як зазначив настоятель Гурбенського монастиря ієромонах Нифонт, якби ті, хто з року в рік розповідає на Гурбах про те, як треба любити Україну, хоча б на десяту частину своїх полум’яних слів щось робили для цього місця, то давно вже була б тут зведена церква та добудований Пантеон Героїв.
Розпочалися урочистості святковою Божественною літургією, яку здійснив собор священиків Рівненської єпархії. Згодом на братських могилах повстанців було відправлено панахиду. Продовжилися заходи театралізованим військово-історичним відтворенням бою відділів УПА проти підрозділів військ НКВС “Гурби у вогні боротьби”, організатором якого виступило Товариство пошуку жертв війни “Пам’ять” за підтримки депутата обласної ради Віктора Кривуна. По завершенні дійства на Гурбах прозвучали пісні у виконанні бардів та художніх колективів з Рівненської, Львівської, Волинської та інших областей. Протягом усього дня приймала гостей музей-криївка УПА, до якої весь час стояла чимала черга. Люди із захопленням знайомилися з тими умовами, у яких доводилося жити українським повстанцям, робили на згадку фото. Відвідували повстанський схрон й ті, кому свого часу довелося провести не один день у справжніх криївках. Вразила цікавою розповіддю уродженка Старосамбірського району Львівщини п. Катерина, яка була зв’язковою УПА. Вона розповіла про масові звірства, які чинила Червона Армія, коли за декілька днів було вбито та вивезено до Сибіру ледь не половину її рідного села. “На моїх очах замордували зо два десятки наших хлопців. Багато хто з них були єдиними синами у своїх батьків. Хлопці сильні були, гарні. Знищувався цвіт української нації. А ще й зараз можна почути, що то бандити були. Які вони бандити? Вони що, йшли чужу землю забирати чи церкви руйнувати? Вони своє боронили!” - зі сльозами на очах згадує сивочола очевидиця тих подій.
Далеко по обіді присутні на цьогорічних урочистостях у Гурбах почали роз’їжджатися, щоб наступного року у третій день Великодніх свят знову відвідати це, скроплене українською кров’ю, місце та вшанувати українських повстанців, які в своєму житті керувалися простим і водночас дуже промовистим гаслом: “Воля України, або смерть!”
Сергій КОНДРАЧУК.
