Доріг у житті багато. Але яку із них обрати? Мабуть, це питання не давало спокою й Івану Гордійовичу Романчуку. Народився він на Житомирщині у багатодітній сім’ї. Там закінчив десятирічку. Служив у лавах Радянської Армії. Потім переїхав у Здолбунів. Пішов працювати слюсарем у локомотивне депо. Згодом закінчив Здолбунівське ПТУ 2. І ось уже понад двадцять років трудиться помічником машиніста електровоза.
Іван Гордійович надзвичайно цінує свою професію. Бо перевозити пасажирів - почесно і відповідально. Хоч інколи буває ризиковано. Та залізничник звик до всього.
І. Романчук вдячний долі, що поєднала його життя з чудовою людиною - Аллою Володимирівною Білошицькою. Дружина створює надійний тил. Вона - берегиня сім’ї, щира порадниця і любляча матір. Вона і книгу цікаву порекомендує прочитати, і журнал чи газету принесе додому. Адже Іван Гордійович цікавиться новинками художньої літератури і періодику читає. А ще у вільний від роботи час полюбляє займатися рибальством.
Має втіху І. Романчук і від дітей. Вони обрали професії залізничників. Усі успішно закінчили Здолбунівський професійний ліцей залізничного транспорту. Старший син, Олег, нині працює оглядачем вагонів у вагонному депо, другий син, Олександр, - монтер колії Рівненської дистанції околодка колії, донька Іванна трудиться черговою стрілочного поста станції Ковель. Крім того, дівчина заочно навчається у Харківській державній академії залізничного транспорту, а Олександр - студент-заочник Чернівецького транспортного коледжу.
Іван Романчук - щасливий батько, вірний сім’янин і просто порядна, працьовита людина, все життя вірна обраній професії.
Євген ШИЛАН.
