Вагонне депо Здолбунів займає чільне місце в економічному комплексі Львівської залізниці. Його значення для безперебійної роботи цього велетенського господарського механізму країни навіть важко переоцінити. І працює цей колектив завжди чітко і злагоджено, великою мірою завдячуючи своєму керівнику - заслуженому працівнику транспорту України, депутату Рівненської обласної ради Йосипу Володимировичу Гаврищаку. З ним наше сьогоднішнє інтерв’ю.
- Йосипе Володимировичу, вагонне депо завжди славилося своїми досягненнями у праці. З якими показниками завершив колектив 2011 рік і яким є старт нинішнього?
- Півтора століття Львівська залізниця, до складу якої входить і вагонне депо Здолбунів, є вагомою і нерідко визначальною складовою частиною економічного комплексу Західної України.
Переборовши всі труднощі і випробування, які виникали на цьому шляху, колектив депо з піднесенням відзначив славний ювілей найстарішої на українських землях Львівської залізниці. Спрацювали ми у 2011 році з позитивними результатами. У бюджет району сплачено понад 3 мільйони гривень.
Працівники депо забезпечили і продовжують забезпечувати безпеку руху на ділянках слідування поїздів Здолбунів - Ковель, Здолбунів - Клепарів, Здолбунів - Лунінець (Республіка Білорусь), Здолбунів - Миронівка, Здолбунів - Дарниця.
Нами проведено також технічне обслуговування
1 622 945 вагонів.
Поточним ремонтом відремонтовано 20 158 вагонів, деповським - 1600 і капітальним - 37 вагонів. Виконано також обстеження 6 526 колісних пар, проміжним обстеженням охоплено їх 6 291.
Ми провели також ремонт систем опалення будівель ПТО в Сарнах та Рівному, ПТП в Обарові та ТО в Дубно, перевівши їх з твердого палива на електричне. Обсяг виконаних робіт склав 822,7 тис. грн.
Крім того, впроваджено технологію проведення неруйнівного контролю автозчіпного пристрою вагонів сучасним вихрострумовим методом і інші технологічні новинки. А вже на 2012 рік заплановано провести ремонт основних засобів на суму 1 млн. 120 тис. грн.
Зараз ми на порозі реформування транспортної галузі України. Пріоритетами в програмі реформ мають стати питання технічного переоснащення залізниці, проблеми соціального захисту працівників, поліпшення умов праці та покращення матеріального становища залізничників.
- У структурі Вашого підприємства є експериментальний цех. Знаю, що його розробки успішно втілюються в життя, слугують багатьом підрозділам Львівської залізниці. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.
- Створений цей цех у 1990 році. Працює тут 11 чоловік. Всі ці роки його колектив супроводжували значні досягнення. Лише протягом кількох останніх експериментальниками розроблено та виготовлено цілий ряд нестандартного обладнання для ремонту вагонів. Це, перш за все, мийна машина колісних пар з механізмом очистки середньої частини осі (економічний ефект 30 931,20 грн.), мийна машина візків вагонів (економічний ефект 14 720 грн.), мийна машина деталей буксового вузла колісної пари вагона (економічний ефект 12 760 грн.), мийна машина підшипників буксового вузла колісної пари (економічний ефект 22 190 грн.), мийна машина автогальмівних приладів вагона для вагонного депо Клепарів. Всі ці механізми у 3-4 рази дешевші, ніж нові, при виготовленні їх використовуються дешевші комплектуючі.
Виготовлено також монорейку для заміни деталей вагона на дільниці ТО Дубно (економічний ефект 2420 грн.), кантувач бокових рам візків вагонів (економічний ефект 7 300 грн.).
Загалом лише у 2011 році ці напрацювання дали понад 90 тисяч гривень економічного ефекту.
- Раніше вагонне депо мало більше господарської самостійності. Чи не є нинішня ситуація гальмом у розвитку підприємства?
- У деяких аспектах господарської діяльності діюча на сьогоднішній день система централізованого постачання певною мірою не задовольняє потреби підприємства. Надання дозволу на самостійність, тобто насамперед на закупівлю окремих товарно-матеріальних цінностей та послуг на місці, дало б змогу ефективніше використовувати кошти.
- Після аварії, яка сталася не так давно у Росії, прозвучало звинувачення на адресу України, що, мовляв, її причиною був брак матеріалу, з якого виготовлені колісні пари. Чи не помічається щось подібне у Вас з комплектуючими?
- Це звинувачення неправомірне. Щодо випадків отримання неякісної продукції для ремонту, то хочу сказати, що на підприємстві діє система вхідного контролю, яка виключає можливість використання неякісних комплектуючих при ремонті вагонів. У нас використовуються запчастини та матеріали, які дозволені “Укрзалізницею” та пройшли ретельну перевірку при процедурі вхідного контролю і сертифіковані.
- Ви - депутат Рівненської обласної ради. Депутат активний. Чи не позначається це на виконанні Ваших безпосередніх обов’язків начальника депо?
- Щодо депутатської діяльності. Моє життєве кредо: “Спішити жити”. Можливо, це банально, але я людина непосидюча, активна. Кожна подія, кожна справа проходять крізь мої душу і серце, я переймаюсь найменшими дрібницями, щоб зробити все з якнайбільшою користю для людей. Отож і депутатська діяльність тісно переплітається з виконанням безпосередніх обов’язків начальника депо. Живу для колективу, для людей, працюю для їх блага. Вірю, що все це іде на користь всім: і моїм землякам, і тим, хто поруч зі мною уже багато років.
- Яким Вам бачиться майбутнє підприємства? Які його перспективи? Що хотіли б змінити? Які проблеми перешкоджають рухатися вперед?
- На початку третього тисячоліття перед працівниками вагонного господарства постають ті ж виробничі завдання, які були актуальними для залізничничників і багато десятиліть тому - забезпечення вантажовідправників справним рухомим складом, міжремонтного терміну експлуатації вагонів, виконання вимог із безпеки руху поїздів.
Хотілося б бачити підприємство з сучасними передовими технологіями, що дало б змогу ефективніше використовувати технологічний потенціал та досвід, набутий протягом більш як століття в галузі вагонного господарства. На перешкоді цьому, звичайно, стоїть недостатність фінансування на оновлення та закупівлю нового обладнання і впровадження передових технологій ремонту вагонів відповідно до європейських норм і стандартів.
Першочерговим для себе завданням бачу насамперед реконструкцію колісно-роликового цеху.
Я вже згадував про реформування транспортної галузі України. Хочу зауважити, що в законодавчих коридорах є кілька точок зору на концепцію цього реформування. Тому спрогнозувати нині щось конкретне важко. Але серед тих проблем, які повинні бути вирішені в ході реформування, є одна дуже нагальна. Вона полягає в тому, що керівник відокремленого підрозділу повинен бути поставлений в такі умови, щоб він міг чітко планувати свої дії з прицілом на кінцевий результат і з огляду на фінансову складову цього результату.
- Колись вагонне депо мало багато трудових династій, заслужених людей. В цьому неабияку роль відігравало матеріальне і моральне стимулювання праці. А які стимули використовуються сьогодні і хто нині є прикладом для виробничників колективу?
- За роки роботи вагонного депо не одне покоління залізничників вклало свою натхненну працю в його розвиток. Серед них і сім’ї-династії. Їх у нас 30. Це, наприклад, сім’ї Долінських, Воробйових, Скоків, Ковальчуків. Працівники депо - кращі оглядачі вагонів залізниці, неодноразово перемагали у конкурсах професійної майстерності. Так, у 2011 році високу професійну підготовку підтвердив наш працівник Олег Свідерський, посівши друге місце у конкурсі “Кращий по професії”.
І славні традиції продовжуються з року в рік. Якщо навести статистичні дані, то у нас в колективі двоє працівників носять звання заслужених працівників транспорту України, один нагороджений орденом “За заслуги” третього ступеня, чотирнадцять - знаком “Почесному залізничнику”, двоє - знаком “Відмінник вагонного господарства”, один - знаком “Залізнична слава” третього ступеня, по одному - знаком “За самовіддану працю” та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
За самовіддану працю, професіоналізм, раціоналізаторство працівники депо заносяться на Дошку пошани, нагороджуються годинником від Генерального директора “Укрзалізниці”, їм оголошуються подяки Державної адміністрації залізничного транспорту і т. п.
Лише у 2011 році працівникам вагонного депо виплачено грошових премій на суму майже три мільйони гривень.
- Дякую Вам за інтерв’ю.
Спілкувався
Володимир ДРОЗЮК.
