Ми перегортаємо останню сторінку календаря 2011-го року. З добрими і глибокими почуттями проводжаємо його в історію, бо він став ще одним кроком нашого поступу вперед, ще одним рубежем мирного творення українського народу, етапом нових результатів у розбудові держави.
На межі двох років мимоволі аналізуєш пройдений шлях, робиш висновки, визначаєш найважливіші віхи нового року, найголовніші завдання, над розв’язанням яких ми трудитимемося всі разом. І вступаючи в новий, 2012-й рік, кожний з нас знає, що це рік особливий. Він буде ознаменований важливими суспільно-політичними подіями, які матимуть позитивний вплив на всі аспекти життя і діяльності кожного трудового колективу. Одне слово, є надія, що наші селяни, як у відомому творі Карпенка-Карого, почують відповідь на запитання, чия земля. А відтак і розпоряджатимуться годувальницею, як підказує власний розум.
Сьогодні влада нам не заважає працювати. Десь у чомусь і підсобляє. Однак на рівні України хочемо мати відчутнішу підтримку. Десь забуксували державні програми з розвитку агропромислового комплексу. Але ми, фермери, - народ терплячий, віримо у добро, плекаємо у собі оптимізм. Хочеться вірити, що продовжиться реалізація розпочатої Урядом України програми підтримки сільськогосподарського виробника. Чекаємо також на довготермінове пільгове кредитування, відкриття державного іпотечного земельного банку.
Віриться, що з Божою допомогою фермери і землевласники нашого краю, як і всієї України, гордо і успішно нестимуть славне ім’я українського хлібороба.
Фермерів справедливо називають піонерами реформ в українському селі. Саме вони двадцять років тому стали ініціаторами впровадження приватної власності на землю. Завдяки їм, їх працьовитим рукам у кожній оселі нашої держави на різдвяні свята є не тільки хліб – є і до хліба. А коли буде хліб – буде Україна.
Олександр ЛАПЧУК,
керівник фермерського господарства “Нива”,
депутат районної ради.

Comments are now closed for this entry