Вперше поріг Здолбунівської середньої школи № 35 (5) ми переступили у далекому 1955 році. Тоді нас, маленьких, із сповненими цікавості оченятами, причепурених, у класи повели Олена Кузьмівна Шестопал і Діна Іллівна Мосійчук.
Шкільні роки промайнули дуже швидко, наче одна мить. І раділи ми під час них, і захоплювались, і бешкетували, і списували інколи один в одного, а часом і плакали. У 1966 році, уже випускниками 11 класу, прибули на шкільне подвір’я, заквітчане ліліями - тоді цвіли лілії...
До сьогодні ми теж пережили чимало. Доля розкидала нас по всьому світу. Нью-Йорк у США, Ізраїль, російські Калінінград та Демидів Смоленської області, Київ, Івано-Франківськ, Рівне і наш Здолбунів - це лише дещиця географії нашого випуску. По-різному склався життєвий шлях кожного, і фах ми обрали різний. Сергій Гришин, Володимир Баланов, Ганна Шевчук (Вельбовець), Людмила Шибанова, Олександр Дрозд і я пов’язали своє життя із залізницею. Олена Горбоньова - бібліотекар. Юрій Білов трудився в управлінні механізації водієм. Елла Марченко (нині Бочук) - медсестра, Лєна Туранкіна (Соколюк) - товарознавець, Світлана Петренко (Супрун) працювала майстром на цементно-шиферному комбінаті. Тамара Плоцина, Лілія Томашова, Ніна Тодорова (Дрозюк) обрали спеціальності, пов’язані із бухгалтерією. Раїса Кацнельсон за фахом педагог. Віктор Лукашук став лікарем. Нині він професор, викладає у Київському медичному університеті. Валерій Лещенко, Анатолій Бутирський працювали слюсарями. Зустрівшись знову у рідній школі, чому посприяло її теперішнє керівництво, а зокрема директор Ж. М. Рудик, пройшовши її коридорами, завітавши до класів, у яких колись навчалися, ми наче знову повернулись у роки дитинства, юності. А переглянувши відеопрезентацію з історії нашого навчального закладу, старі світлини із знайомими обличчями, - поринули у спогади...
Змінилися за понад чотири десятиліття ми самі, змінилась і наша школа. Хочеться побажати її теперішньому колективу успіхів і вдячних учнів, добробуту і радості у житті. Хай уже їх випускники щоразу повертаються до них, як до наставників, порадників і старших друзів, а до школи - як до рідного дому свого Дитинства.
Світлана ШЛЕГЕР
(колись Миронюк),
випускниця 1966 року Здолбунівської СШ № 5.