Ось уже четвертий місяць, як вступили в силу антикорупційні закони, зокрема Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції». Основною метою прийняття нових антикорупційних нормативно-правових актів у галузі боротьби з корупцією є створення дієвої системи запобігання і протидії корупції, виявлення та подолання її передумов і наслідків, викриття корупційних правопорушень та встановлення жорстких норм щодо відповідальності винних у вчиненні корупційних дій. Антикорупційні закони містять низку новел, про які детально розповість заступник начальника Управління державної служби Головдержслужби України в Рівненській області Іван ШЕВЧУК.
- Іване Олександровичу, чим зумовлене прийняття пакету нових антикорупційних законів?
- Ні для кого не секрет, що на сьогоднішній день рівень корупції є високим. Україна, за міжнародними рейтингами, входить до півсотні найкорумпованіших країн світу. У зв'язку з цим назріла потреба вживати відповідні дієві заходи. До того ж, попередній Закон України «Про боротьбу з корупцією» діяв ще з 1995 року і норми його потребували суттєвого доопрацювання, бо не відповідали вимогам часу.
- Прийняття законів змінює підходи до боротьби з корупцією?
- Безперечно. Нове антикорупційне законодавство насамперед покликане попередити здійснення корупційних правопорушень, а не тільки вчиняти дії після їх скоєння. Особливого значення набувають саме механізми, необхідні для того, щоб відвертати, викривати і викорінювати корупцію в нашій державі.
- Варто детальніше зупинитися на основних положеннях законодавчих актів. Пане Іване, у чому ж новизна антикорпційних законів?
- Розпочати слід з того, що нове законодавство суттєво розширює перелік суб'єктів, які підпадають під його дію.
- Розкажіть, будь ласка, детальніше?
- Поряд з державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування відповідальність нестимуть також посадові особи, які отримують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету (що здійснюють владні, організаційно-розпорядні чи адміністративно-господарські повноваження), аудиторів, нотаріусів, експертів, арбітражних керуючих, третейських суддів, посадових осіб міжнародних організацій та ін.
- А які обмеження щодо діяльності державних службовців встановлює закон?
- Законом встановлені обмеження щодо роботи близьких осіб у підпорядкуванні, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, щодо використання службового становища, передбачено запровадження єдиного реєстру осіб-корупціонерів тощо.
Принципово новим є обмеження щодо подарунків. Зокрема, заборонено одержання подарунків, якщо особа, яка дарує (здійснює дарунок/пожертву), перебуває в підпорядкуванні обдарованої особи. Проте, законом передбачено, що можна приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких дарунків/пожертв не перевищує 50 % мінімальної заробітної плати - 480 гривень. А подарунки, отримані особами як «подарунки державі», повинні передаватися в державну чи комунальну власність.
- Вперше встановлено обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. У чому заключається вказане обмеження?
- Особам, які підпадають під дію цього закону, заборонено протягом року після звільнення працювати на підприємствах, щодо яких вони здійснювали повноваження контролю чи нагляду, або представляти їх інтереси в органі, з якого вони звільнилися.
- А що Ви можете сказати стосовно проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад?
- Статтею 11 закону запроваджено спеціальні перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та регламентовано порядок і строки її проведення. Спеціальна перевірка здійснюватиметься після проведення конкурсу на заміщення вакантної посади, перевірятимуться відомості щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявності судимості, накладення адміністративних стягнень, задекларованого майна, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру, стану здоров'я, освіти. Ці положення набувають чинності з 1 січня 2012 року.
- Здається, з 1 січня 2012 року набувають чинності і норми фінансового контролю...
- Саме так. Починаючи з 2012 року, особи, що підпадають під дію цього закону, декларують майно, доходи та видатки щорічно до 1 квітня.
- А яку відповідальність нестимуть особи, які здійснили корупційні правопорушення?
- Відповідно до закону, за вчинення корупційних правопорушень особи притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності. Варто зауважити, що необхідні зміни внесено до Кримінального Кодексу України, Кримінально-процесуального Кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
- І наостанок, як Ви вважаєте, чи достатньо перелічених нововведень, щоб подолати таке ганебне явище, як корупція?
- Прийняття Закону України «Про засади запобігання і протидію корупції» - значний крок вперед на шляху подолання корупції в Україні. Але, безперечно, для того, щоб вирішити проблему корупції, не достатньо одного документа чи зусиль правоохоронних органів. Громадськість повинна активно долучатися до заходів щодо запобігання і протидії корупції. Адже тільки спільні зусилля та наполеглива праця зможуть дати позитивний результат та подолати корупцію в Україні.
Розмову вела Марина ПАШКОВСЬКА.
